Оповідання “Щоденник Миколки Синицина” про працелюбну, допитливого хлопчика Колі, який на літніх канікулах вирішив вести щоденник. Первісна його задумка була записувати туди розумні думки та цікаві події, які з ним відбуватися. Але на його подив, записувати було особливо нічого, поки не стався один дуже цікавий випадок. Вчителька в школі запропонувала хлопцям з класу облаштувати власну пасіку. Це і стало тим самим випадком, про який Коля став вести постійні запису.
Спочатку хлопці вирішили самостійно зробити вулик. Робота у них йшла добре, але зробивши будиночок для бджіл, з’ясувалося що самих то бджіл немає. Вирішивши, що краще за все взяти цілий рій за містом, хлопці втрьох поїхали на дачу до тітки одного з хлопців. Самої тітки на дачі не виявилося, але вони не засмутилися, поставили курінь у дворі і заночували там. На ранок жодної комахи Коля і його друзі не змогли спіймати. Зовсім випадково вони потрапили на пасіку, і працює там чоловік зглянувся над хлопцями і віддав їм молодий рой. Він показав їм, як потрібно доглядати за бджолами і розповів, що скоро цей рій буде вилітати. Надихнувшись хлопці забрали рой в місто.
Але по приїзду, їх чекало покарання, адже батьки дізналися що друзі ночували в курені. Це настільки вибив їх з колії, що вони упустили момент коли бджоли розлетілися в різні сторони, та ще й встигли кілька разів вкусити хлопчаків. Укуси були такі болючі, що Коля з друзями втратили інтерес до бджільництва.
Тим не менш бджіл всьому класу надіслали поштою і всі школярі з задоволенням зайнялися турботою про комах. Вони влаштовували різні досліди, спостерігали за роботою бджіл і бачили як ті виробляють мед. Кількість бджіл все збільшувалася, а дитячі знання про роботу і життя цих крихітних виробників меду все росли.
Літо минуло, і основним завданням хлопців стало влаштувати рой на зимівлю. Це вже був не просто вулик, а своя маленька пасіка. Зрештою, цей досвід по догляду за бджолами став настільки знаменитий, що про нього надрукували в газеті і діти стали отримувати звідусіль листами. Вони відповідали на них дуже докладно, адже хотіли поділитися своїм досвідом.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
