Восени 1941 р. лінія фронту впритул наблизилася до Москви. Бійці кремлівської роти у складі 240 чоловік під командуванням капітана Рюміна відправляються до місця бойових дій.
Прибувши на місце битви з’ясовується, що у роти немає ніякої зброї, здатного протистояти танковим і повітряним силам противника.
По дорозі до фронту курсанти зустрічають наших бійців, які потрапили в оточення німецьких військ. Німці прорвали лінію фронту і зміцнилися в сусідньому селі.
Командиру роти Рюмину наказано відступити, але вже пізно, їх оточили німці.
Бійці йдуть в атаку, з боєм відбивають село. Серед курсантів вже є перші загиблі.
Курсанти вперше зіткнулися віч-на-віч з ворогом, їм вперше доводиться стріляти по живих людей, багато з них розгублені і пригнічені. Командир взводу Олексій Ястребов убивши німця переживає цілу гаму почуттів, від відрази до страху.
Коли рота наближається до лісу, зверху на них починається повітряна атака бомбардувальників, за літаками з лісу з’являються танки і піхотинці.
Впавши в яму, Олексій виявляє в ній струсившего солдата з сусіднього взводу. Найбільше боявся бути взятим у полон, курсант несамовито просить лейтенанта Ястребова застрелити його.
По закінченні перестрілки, Яструбів разом з курсантом, покинувши ліс потрапили на місце їх зустрічі з загоном НКВС.
Зустрівши трьох бійців на чолі з капітаном Рюминым, хлопці вирішують залишитися заночувати в копицях сіна.
На світанку над їх зав’язується повітряний бій між нашими льотчиками з літаками противника. В нерівній сутичці, володіючи чисельною перевагою, вороги здобувають перемогу.
Від усього побаченого командир роти стріляє в себе. Курсанти починають рити яму, щоб поховати Рюміна, а в цей час зі сторони лісу на них насуваються танки. Бійці поспішно залягають в копиці сіна. Залишившись один, лейтенант кидає пляшку із запальною сумішшю в один з танків і залягає у викопаній ямі. Підірваний танк горить, інший завдає прицільний вогонь по грекам, які заховались у сіні бійцям, розвертається і зникає.
У живих залишається один лейтенант.
У творі Воробйова з приголомшливою простотою описано Життя і смерть, трагічні зламані долі людей, але автор не закликає до помсти, просто показуючи правду війни, вчить почуття відповідальності і боргу.
