У замку, який нині відомий як Інженерний, проживають кадети. Молоді забобонні люди, які вірять в існування привидів, а замок має саме таку репутацію.

Як то восени у замку помер начальник Ламновский, який перебував на посаді генерала. Був він людиною суворим, його недолюблювали ні кадети, на, як кажуть, начальство.

У той час було прийнято виставляти чергових, які не відвідували недільну службу, це був «винятковий» момент, адже недільну церковну службу повинні були відвідувати абсолютно всі жителі Петербурга. І ось четверо кадетів залишилися чергувати біля труни покійного, поки всі інші відвідували останню службу, перед похоронами покійного.

Ще за життя генерала Ламновского, кадети любили над ним зло пожартувати. Зазвичай вони інсценували похорон генерала, кілька разів винних знаходили і карали, але кожен рік все повторювалося знову. І ось четверо студентів, стоять на варті біля труни з покійним, і хочуть пожартувати над ним в останній раз. І один з кадетів схопив небіжчика за ніс.

І раптом щось схопило його за руку і кадети почули стогін, кадет, який схопив генерала за ном, від страху впав на підлогу, але все одно не міг витягнути руку з чіпкої хватки. Знову пролунав стогін, і четверо кадетів побачили приведення, худорляве тіло людини в блакитних шатах. Всі завмерли від страху, а привид наблизився до труни, і, до подиву всіх присутніх, вивільнило руку кадета, і перекрестило його. Кадет тут же відповз убік, а привид наблизився до труни, нахилилася над ним і гірко заплакало.

Тут в приміщення, в якому знаходився труну, вбіг один з кадетів, і сказав, що дружина генерала, яку майже ніхто ніколи не бачив, так як вона дуже сильно боліла, знаходиться в непритомності і лежить в церкві. Привидом була саме вона, вона прийшла оплакати власного чоловіка. Після похорону дружина генерала Ламновского ще довго хворіла і в підсумку померла.