Докладний переказ книги Кондуїт і Швамбранії
У повісті описується життя двох братів Лельки і Оськи, в маленькому місті Покровську. Хлопчики з інтелігентної сім’ї, де мама вчителька музики, а тато доктор. Показано те, як вони жили до і після революції. Читачі познайомляться з кондуитом – це журнал, в якому ведуться записи витівок учнів у гімназії, а Швамбранії – це вигадана країна – мрія Лельки і Оськи. Книга незрівнянна, читається досить легко, часом смішна, але в той же час дає можливість багато про що задуматися всерйоз.
Так, відбуваючи покарання за в темному кутку, бо втратили у батька шахові фігурки, Лелька і Оська вирішують придумати свою нову гру і називають її красиво – країна Швамбранії. Вони накреслили її на саморобній карті, і з вигляду вона була схожа на людський зуб. Це стане їх власною землею, де будуть: прекрасні гори, прекрасні палаци, пишні пальми і, звичайно ж, море. На карті хлопчаки вкажуть навіть написи для лоцманів тих кораблів, які будуть пропливати повз, де за течією, а де їм плисти проти течії. Так у них з’явитися їх власне, справедливу державу, про який ніхто не буде знати, в тому числі і дорослі.
І з тих самих пір вони з азартом проводять час, придумуючи для «материка Великого Зуба» точну карту, дійових осіб і проводячи великі битви. Зберігати всі їхні таємниці Швамбрании стане «шахова Королева», захована в таємній скриньці. Багато цікавого панувало в їхній країні. Панували у неї свої закони, а мешканці воювали з такими ж вигаданими країнами. Всі свої заповітні мрії і фантазії втілили хлопчаки в цій грі.
Як то на новорічне святкування до них приїжджає погостювати їх родич Митя, щоб з ними поспілкуватися. Молодої людини не так давно вигнали з гімназії, за неповагу до Церкви. У Комерційному зборах Покровська проводять кожен рік бал у вигляді маскараду, куди приходить все вищі чини. Митя, вирішує помститися за те, що його вигнали, та розробляє в голові свій оригінальний план. Він допомагає вбратися гарненької служниці Марфуша чарівний костюм у вигляді конверта, на який, для обробки дівчина витрачає всі свої накопичені марки. Вона вражає всіх своєю красою і отримує головний приз – золотий годинник. Земський ж начальник, зацікавлений появою прекрасної незнайомки, намагається з’ясувати, хто вона така, а дізнавшись правду – люто злиться.
І ось вже на наступний рік Лелька іде вчитися до гімназії, його обривают наголо. У навчальному закладі правлять свої засади, всіх вихованців чекають досить суворі будні і нудна зубріння. Приємним у гімназії було те, що він там познайомився з хлопцями, з багатьма з яких став друзями. За будь-яку непокору, гімназистів заносять в певний журнал – кондуїт (або Голубину книгу), після чого їх обов’язково чекає покарання. Полягає воно в тому, що їм не можна відвідувати розважальні заклади міста. І в перший же день, заходячи з мамою в кафе, Лелька потрапляє в кондуїт, так як воно теж вважалося розважальним закладом. Так само потрапити в цей журнал можна було і за появу в місті після семи годин вечора, за расстегнутую шинель і за похід в кіно. Але після того як у хлопців забирають останнє місце для відпочинку – Народний сад, вони хочуть за це помститися.
У цей час у Покровську з’являється нова мода на електричні дзвінки, які кріпляться на вхідні двері. Гімназисти домовляються і обрізають їх у всьому місті. Їх змову, звичайно ж, розкривають, але у школярів, виходить, уникнути покарання, так як в хуліганстві брали участь діти начальства. Нерозуміння між вчителями та учнями триває далі. Мабуть, єдиним, кого слухали і поважали гімназисти, був інспектор Ромашов, який намагався виховувати підростаюче покоління нудними повчаннями, без будь-яких загроз. Після його повчань у багатьох зникало бажання хуліганити.
У таку звичну життя невеликого містечка, раптом, як грім серед ясного неба приходить перша світова війна, а після неї настане і революція. Практично скрізь люди проводять збори і мітингують, ламають магазини багатіїв. Гімназію з’єднали з жіночою школою і училищем. У місті з’являється епідемія тифу, голод і розруха. Проходить час і ось жителі зустрічають поранених, які поверталися з фронту.
Потім в Росії настала революція, і цар зрікається престолу. Після всього цього весь маленький світик міста змінився. Лелька першим дізнався цю новину. Їм подзвонив один з родичів і сказав, що царя скинули у зв’язку з революцією. В гімназії так само звільняють директора і скасовують оцінки, освіта стає доступна всім. Учні урочисто спалюють на вогнищі кондуїт.
Сім’ї Лельки і Осі довелося переїхати, так як їх переселили в більш маленький будинок, де до них заселили військового. Після до них приєднуються і їх родичі. Хлопці швидко знаходять спільну мову з комісаром і разом з усім класом намагаються займатися алгеброю, влаштовують змагання з математики. Але, незважаючи на досить важкі часи, всі цікавляться театром і грають в аматорських виставах.
Через якийсь час, батька у хлопців забирають на фронт лікарем. Намагаючись хоч якось піти від тяжкої дійсності, Лелька з Оськой продовжують грати в Швамбранию, в старому занедбаному будинку. В один з таких днів їх гру підслухає колишній вчитель. Висміявши хлопчаків, він називає свій самогон «Еліксиром Швамбранії». Після цього, хлопці вирішують урочисто поховати улюблену гру. А після просять розібрати на дрова для бібліотеки цей будинок, так і самим хлопцям вже почала набридати країна мрій. Так завершується дитинство Лельки і Оськи і починається зовсім інше, нове життя. Незабаром вони зустрінуть батька з фронту хворого тифом і худого.
Назавжди попрощатися з вигаданої країною, Лельке і Оське було шкода, адже саме завдяки тому, що вона у них була, вони виросли справжніми чоловіками, саме Швамбранії у найважчі часи допомагала зберегти кращі людські якості та застосувати їх у дорослому житті.
У повісті розповідається про те, як важливі події в історії країни відбиваються на дітях і як стійко багато з них переносять всі тяготи долі, допомагаючи дорослим.
Ось така бере за душу історія…
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
