Докладний переказ Казки про золотого півника

Жив-був цар по імені Дадон. У молоді свої роки він вів багато воєн, і його сусіди боялися і поважали государя. Але прийшов час, Дадон постарів і не міг уже воювати. Ось тут-то правителі прикордонних держав і осміліли. Складно стало колись грізного царя, тільки відстоять його війська одну кордон, а з іншого вже збирається інша армія.

І прийшов до нього якось один мудрець. Діставши з мішка золотого півня, він велів Дадону посадити того птаха на найвищий шпиль. І пообіцяв, що відтепер цей півник буде завжди попереджати царя про підготовлювані на його царство нападах. Зраділий государ, пообіцяв мудреця виконати будь-яке його побажання.

З тієї пори так і пішло. Трохи тільки збереться чужа армія напасти на державу Дадона, півник піднімає шум і царське військо зустрічає ворога у всеозброєнні. Не застати їх зненацька! Зрозуміли сусіди, що і в старості цар Дадон небеззащитен, собі дорожче нападати на нього, та й заспокоїлися. Тиша та гладь тепер у царстві.

Вже багато часу пройшло у світі, як раптом півник, розвернувшись в східну сторону, закричав-стривожився. Зібрався з військом старший царський син і пішов відстоювати кордон. Минуло 8 днів, а від нього — ні слуху ні духу. А півник знову кричить-турбується. Зібрався молодший царевич на підмогу. Та й він пропав – ніяких звісток від обох. І знову півник кричить. Робити нема чого, зібрав рать сам цар Дадон і поїхав до східного кордону.

От приходить він у гори і бачить розбиті війська своїх синів, а неподалік стоїть намет. А всередині лежать царевичі, проколовши один одного мечами. Ох, яке горе охопило государя! Ридає над своїми дітьми, плачуть усі, хто це бачить…

Але тут відкидається полог і в шатрі з’являється діва небаченої краси — Шамаханська цариця. Вражений цар за нею пішов і бенкетував 7 днів, забувши і про загиблих синів, і про все на світі.

Ось адже, сивина в бороду — біс в ребро! Задумав старий цар на тій діві одружитися. І везе свою наречену в палац. В’їжджають вони в столицю і зустрічає їх біля воріт натовп народу. І мудрець недавній теж там. Ось підходить він до царя і просить Дадона виконати обіцянку. А той що, царське слово міцно, готовий виконати. Ось тільки мудрець попросив собі царську наречену. А хіба ж Дадон її віддасть! Розгнівав тільки чарівник царя-батюшку. Той і стукнув прохача свого посохом по тім’ю. Так багато ль мудреця – старинушке треба? І впав мертвий. Народ ахнув, а дівиця царська хихикає. Тут півник зі шпиля свого злетів і царя клюнув. Теж в тім’я. Помер і цар на місці. А Шамаханська цариця у людей на очах зникла!

Казка брехня, але урок в ній міцний. Своє Слово треба тримати! Та за добро платити добром, а не розпускати руки. Так дерево по собі рубати!

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника