Легенда про Ларре з оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль» є одним з головних епізодів у всьому творі. Ця легенда оповідає про племені, яке жило дуже багато років тому. І одного разу орел вкрав молоду дівчину з цього племені і забрав її з собою високо в гори. Але через двадцять років ця дівчина повернулася в плем’я вже разом зі своїм сином.

Виявилося, що орел жив з цією дівчиною зі своєю дружиною. І так у них з’явилася дитина. Синові в момент повернення в плем’я було вже двадцять років. Він був дуже красивий і одночасно дуже гордий. Син орла дозволяв собі грубити навіть самим шановним людям в племені і робив те, що йому заманеться. Так, йому сподобалася одна дівчина із племені і він захотів її обійняти. Але вона відштовхнула його і за це юнак жорстоко убив її.

Люди з племені хотіли покарати сина орла за його гординю. Вони відпустили хлопця і тепер він міг робити те, що захоче. Люди назвали юнака Ларра, що означало знедолений, викинутий геть. Але незабаром Ларра відчув, що свобода не приносить йому ніякої радості, тому що він самотній. Юнак намагався знайти смерть, але вбити себе сам він не міг. І ось вже багато років Ларра не живе людьми, а все ще чекає на свою смерть. Це оповідання вчить тому, що гордість – це найгірший із факторів, який тільки заважає людині комунікувати з людьми.

Докладний переказ Легенди про Ларре

В одній спекотній країні жило плем’я людей. Вони полювали на звірів, пасли стада і влаштовували бенкети після полювання.

Одного разу прямо з бенкету одну з дівчат забрав орел, який кинувся з неба. Стріли не досягли мети, а пошуки зниклої теж не увінчалися успіхом. З часом про викрадену забули.

А через 20 років вона прийшла, иссохшая і постаріла, і привела з собою хлопця. Весь цей час дівчина була дружиною орла, народивши від нього сина. Коли птах постаріла, то злетіла в останній раз в небо і впала звідти на виступи скель, склавши крила.

Всі дивилися на сина орла і розуміли, що він такий же, як і решта. Лише очі юнака були холодні і горді, подібно орлиним. Вів він себе так, як хотів. Це ображало старійшин, але юнак заявив, що не збирається їх шанувати, подібно іншим.

Тоді прогнали його старійшини, звелівши йти куди хоче. Він і пішов, куди захотів – до однієї красуні, і обійняв її. А дівчина відштовхнула хлопця, оскільки боялася батька. Тоді юнак вдарив її так, що вона впала, і наступив на груди. Кров бризнула, і дівчина померла.

Від побаченого цинізму всіх скував страх. Почали люди думати кару, гідну такого злочину. Мати вбивці мовчки стояла на колінах, не сміючи благати про пощаду.

Але жодна кара не могла задовольнити злості розлючених людей. Один мудрець запитав юнака, навіщо він це зробив. Той відповів, що засмутився, коли його відштовхнули і не розуміє, чому його зв’язали – адже кожен із присутніх мав руки і ноги та міг говорити, а при цьому володів багатьом. Йому відповіли на це, що людина за все платить розумом і силою, а іноді й власним життям. Але хлопець хотів бути цілим і не давати жодної плати.

Тоді люди зрозуміли, що він вважає себе вище всіх і першим на землі і не бачить нічого, крім себе. І вони жахнулися самотності юнаки, адже у нього не було нічого, і він нічого не хотів.

Стали знову придумувати покарання, і мудрець сказав, що найстрашніше покарання ховається в ньому самому і вбивцю потрібно просто відпустити. Грім вдарив з небес на підтвердження слів, і юнака відпустили. З тих пір він отримав ім’я Ларра, знедолений.

Роки поневірявся Ларра. Брав все, що хотів, і ніхто не міг вбити його, оскільки стріли відскакували від його тіла. Одного разу Ларра прийшов до людей, не захищаючись від нападок. Але вони зрозуміли, що юнак хоче померти і не чіпали його. Він намагався зарізатися – але ніж зламався. Люди зрозуміли, що він шукає смерті й більше не чіпали його.

Так і ходить Ларра як тінь по землі, шукаючи смерті і не бачачи радощів життя.

Гординя – один з найстрашніших гріхів, і страшною буде розплата за це.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника