Квітень

Зинька відправляється на річку. Вся вона покрита синім льодом, а до неї збігали безліч струмочків. Під їх натиском лід лопається, і річка починає рух. Пливуть крижини разом з нею, частина з них виходить на берег. Тут же прилітають водяні птахи – качки, чайки, кулики. Всі вони радіють, вигукують та веселяться.

Травень

Синичка повертається в ліс. Досі тут лежить сніг, а дерева ще не вкрилися листям. Але тепер стало набагато тепліше, кругом співають птахи, і сонце грає на небосхилі. Незабаром на гілках дерев почали з’являтися нирки – ще трохи і розпустяться свіжі листочки. Вперше Зинька зустрічає журавлів. А Старий Горобець пояснив їй, що птах ця важлива, поважна. Але, так само як і всі інші, радіє теплим травневим днях.

Червень

Тут Зинька вирішує облетіти всі околиці: і ліс, і поле, і на річці зібралася побувати. Прилетіла вона до старого друга дятла, але той її прогнав. Тоді вирішила Зинька відвідати куріпок, але тих не виявилося на колишньому місці. Вирушила на річку – і тут їй назустріч вибігає заєць. Спочатку пташка не впізнала його, бо став він весь сіреньким – скинув свою зимову шубку. Поговорили вони, посміялися, та полетіла Зинька назад до Старому Горобцю. Той їй і пояснив, що влітку у всіх птахів і звірів з’являються дитинчата, а батьки їх повинна всіляко оберігати від ворогів, так і від друзів. А зайці про своїх зайченят тільки в перші дні дбає, а після вони розбігаються по лісі, хто куди.