Розповідь Біанкі «Синичкин календар» ведеться від імені маленької пташки по імені Зинька. Папуга неймовірно товариська і допитлива. Протягом усього оповідання Зинька вивчає явища природи і особливості поведінки інших тварин. Однак її дії не обмежуються стороннім наглядом. Синичка приймає у всьому активну участь, допомагаючи іншим птахам і звірам знайти вихід з різних ситуацій.

На початку розповіді синичка практично нічого не знає про природу, не знає про те, які є сезони року і які місяці, скільки їх і як вони слідують один за одним. У всьому цьому Зиньке допомагає розібратися старий мудрий воробей. По мірі його розповіді юна синичка повинна була уважно слухати, а потім літати по лісі і спостерігати за всім, що відбувається навколо. Поступово пташка знайомиться з кожним з дванадцяти місяців, запам’ятовуючи їх особливості та прикмети. Також на своєму шляху вона зустрічає інших тварин, які стають її друзями.

Дія оповідання розподілено за місяцями року. Історія починається в січні.

Січень

Зинька ще зовсім маленька і вдома у неї немає. Одного разу наткнувшись на порожнє горобине гніздо, вона пригрелась там і заснула. Гніздо знаходилося поруч з будинком, де жили люди. Вночі синичку розбудив шум за вікном. Діти раділи і шуміли. Настав Новий Рік. Але синичка не знала про це свято і нічого не могла зрозуміти. Прокинувшись вранці, Зинька бачить перед собою маленьку зграйку горобців. Вони розповіли їй про те, що за це свято – Новий Рік. Також від них вона дізналася, що перший місяць року – січень і з нього починається календар, потім слідують ще одинадцять місяців, останній з яких грудень. А щоб синичка все краще запам’ятала, Старий Горобець радить їй літати по полях і лісах і спостерігати за подіями. І як тільки черговий місяць закінчиться, Зинька зможе повернутися назад і дізнатися у нього, як цей місяць називається. Синичка дякує Горобця за допомогу і прощається з нею до наступного місяця.

Лютий

У цьому місяці Зинька літає по лісі і знайомиться з лісової мишкою. Та розповідає їй, що випадково провалилася в ведмежу берлогу, але, на щастя, мама і її ведмежата міцно спали і нічого не помітили. Незабаром почалася завірюха, і синичка змерзла би, якщо б не її новий друг – дятел, який прихистив її під час негоди. Потім їй зустрічається заєць, з яким Зинька миттю подружилася. Так цілий місяць вона провела у лісі.

Березень

Зинька летить в поле і зустрічає там сірих куріпок. Вона поцікавилася у них, де вони сплять, а ті злетіли в повітря і з силою поринули в замет. Так вони і сплять, під захистом і в теплі снігового покриву. Вночі був сильний мороз і сніг на поверхні сильно замерз. Синичка зрозуміла, що куріпки потрапили в біду і почала довбати дзьобом сніг. Снігова в’язниця зруйнувалася, і куріпки вибралися назовні. Вони гаряче подякували Зиньку і попросили залишитися з ними жити. Так вона і вчинила. Скоро сніг почав танути, і тварини цьому невимовно зраділи. Прилетіли граки, а за ними жайворонки і шпаки.

Квітень

Зинька відправляється на річку. Вся вона покрита синім льодом, а до неї збігали безліч струмочків. Під їх натиском лід лопається, і річка починає рух. Пливуть крижини разом з нею, частина з них виходить на берег. Тут же прилітають водяні птахи – качки, чайки, кулики. Всі вони радіють, вигукують та веселяться.

Травень

Синичка повертається в ліс. Досі тут лежить сніг, а дерева ще не вкрилися листям. Але тепер стало набагато тепліше, кругом співають птахи, і сонце грає на небосхилі. Незабаром на гілках дерев почали з’являтися нирки – ще трохи і розпустяться свіжі листочки. Вперше Зинька зустрічає журавлів. А Старий Горобець пояснив їй, що птах ця важлива, поважна. Але, так само як і всі інші, радіє теплим травневим днях.

Червень

Тут Зинька вирішує облетіти всі околиці: і ліс, і поле, і на річці зібралася побувати. Прилетіла вона до старого друга дятла, але той її прогнав. Тоді вирішила Зинька відвідати куріпок, але тих не виявилося на колишньому місці. Вирушила на річку – і тут їй назустріч вибігає заєць. Спочатку пташка не впізнала його, бо став він весь сіреньким – скинув свою зимову шубку. Поговорили вони, посміялися, та полетіла Зинька назад до Старому Горобцю. Той їй і пояснив, що влітку у всіх птахів і звірів з’являються дитинчата, а батьки їх повинна всіляко оберігати від ворогів, так і від друзів. А зайці про своїх зайченят тільки в перші дні дбає, а після вони розбігаються по лісі, хто куди.

Липень

Розпочався розпал літа. Зинька вирішує знайти собі будинок, але відшукати вільне дупло виявилося не так просто. Все кругом зайнято, а дорослі птахи доглядають за своїми пташенятами. Тут синичке захотілося допомогти, і вона полетіла шукати корм для пташенят. Знайшла метелика, але для щегленка вона виявилася велика. Пташеня намагався її проковтнути, але нічого не виходило, він навіть почав задихатися. Тут з’явилася сувора мама і почала вичитувати Зиньку. Та в страху полетіла геть. Їй було дуже соромно і прикро. Незабаром синичка побачила в лісі маленьку дівчинку. Поруч були й інші хлопці. Зинька зраділа нової компанії і заспівала свою веселу пісеньку.

Серпень

Не знала, чим себе зайняти Зинька, і полела в місто, але там їй стало нудно. Повернулася назад у ліс і була дуже здивована поведінкою птахів і звірів. Адже зовсім недавно вони гнали її від себе, а тепер всі кому не лінь кличуть у свою компанію. Ну звичайно, пташенята адже давно вилупилися і навчилися літати. Так і провела цілий місяць Зинька – в одних погостюєте, то в інших. Веселело провела час наша пташка.

Вересень

Ось і настала осінь. Сонце менше світить і гріє гірше. Почалися дощі. Синичка побачила, як люди стали забирати хліб з поля, а ну ранок воно було все засипано жовтим листям. Птахи почали збиратися в зграї, готуючись до перельоту на південь. Зустрівши куріпок, Зинька дуже зраділа. Але раптом пролунав гучний постріл, і пташка, яка сиділа поруч, впала на землю. Неподалік дві куріпки звалилася замертво. Це був мисливець, він підійшов і підібрав убитих птахів. Тут підбігла та сама дівчинка, яка була тоді з хлопцями в лісі. Вона побачила впала пташку і обприскала її водою. Маленька синичка прокинулася, а дівчинка втекла за своїм батьком.

Жовтень

Синичку звали Зінзівер. Зинька знайшла для нього тепле дупло і тягала йому гусениць і черв’ячків. Незабаром йому стало набагато краще. Тепер Зінзівер став її найкращим другом.

Листопад

В лісі почав орудувати страшний хижак, і синички вирішили перебратися на річку. Почав падати перший сніг. Але і тут з’явився небезпечний звір. Зінзівер поклявся вистежити його і дізнатися, хто ж це такий. Але в нього нічого не вийшло. Через кілька днів замерзла річка, а значить, ворог міг знайти їх легко знайти, пройшовши по твердому льоду.

Грудень

Друзі перебираються в місто. Що це за хижак, не зміг пояснити навіть Старий Горобець. Він запропонував їм залишитися в місті, адже тут люди, вони завжди нагодують, не образять, і якщо треба, поселять. Так і порішили.А після Нового Року батько тієї дівчинки, що врятувало Зинзивера, привіз вбиту ним на полюванні сову – це і був той самий хижак, що лякав усіх птахів і звірів у лісі і річці.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника