Будь-яка подія, що відбувалось в історії нашої країни важливо, і колективізація в СРСР коротко не може бути розглянута, так як подія стосувалося великого прошарку населення.

У 1927 році відбувся XV з’їзд, на якому було прийнято рішення про необхідність зміни ходу розвитку сільського господарства. Сутністю обговорення стало об’єднання селян в одне ціле і створення колгоспів. Так і почався процес колективізації.

Причини колективізації

Для того щоб почати будь-який процес у країні, громадяни цієї країни повинні бути підготовлені. Так і сталося в СРСР.

Жителів країни готували до процесу здійснення колективізації і позначали причини її початку:

1. Країні потрібна індустріалізація, яка не могла проводитися частково. Необхідно було створити сильний аграрний сектор, який об’єднає селян в одне ціле.
2. В той час уряд не дивилося на досвід зарубіжних країн. І якщо за кордоном процес аграрної революції розпочався першим, без промислової революції, то у нас було прийнято рішення поєднати обидва процесу, для правильної побудови аграрної політики.
3. Крім того, що село могло стати основним джерелом постачання продовольства, так вона ще й повинна була стати каналом, через який можна виробляти основні вкладення і розвивати індустріалізацію.

Всі ці умови і причини стали основним відправним пунктом у процесі початку процесу колективізації в російському селі.

Цілі колективізації

Як і в будь-якому іншому процесі, перш ніж дати хід проведення масштабних змін, необхідно поставити чіткі цілі і розуміти, чого потрібно домогтися від того чи іншого напрямку. Так само і з колективізацією.

Для того, щоб розпочати процес, потрібно було встановити основні цілі та планово йти до них:

1. Процес повинен був встановити соціалістичні виробничі відносини. Таких відносин на селі до колективізації не було.
2. Враховувалося те, що у селах практично у кожного жителя було своє господарство, але воно було невеликим. Шляхом колективізації планувалося створити велике колгоспне господарство, об’єднавши маленькі господарства в колгоспи.
3. Необхідність позбавлення від класу куркулів. Це можна було зробити, тільки виключно використовуючи режим розкуркулення. Чим і зайнявся Сталінський уряд.

Як проходила колективізація сільського господарства в СРСР

Уряд Радянського Союзу розуміло, що західна економіка розвивалася за рахунок існування колоній, яких у нашій країні не було. Зате були села. Планувалося створювати колгоспи за типом і подобою колоній зарубіжних країн.

У той час газета «Правда» було основним джерелом, з якого жителі країни отримували інформацію. У 1929 році в ній була надрукована стаття під назвою «Рік Великого перелому». Саме вона стала початком процесу.

У статті вождь країни, авторитет якого в цей період часу був досить великий, повідомив про необхідність знищення індивідуального імперіалістичного господарства. У грудні того ж року було заявлено про початок Нової Економічної політики та про ліквідацію куркулів як класу.

Розроблені документи характеризували встановлення жорстких термінів виконання процесу розкуркулення для Північного Кавказу і Середньої Волги. Для України, Сибіру та Уралу було встановлено термін два роки, три роки було встановлено для всіх інших регіонів країни. Таким чином, в першу п’ятирічку всі індивідуальні господарства повинні були перетворитися в колгоспи.

У селах одночасно йшли процеси: курс на розкуркулення і створення колгоспів. Проводилося це все насильницькими методами, і вже до 1930 році бідними стали близько 320 тис. селян. Все майно, а його було чимало — близько 175 млн. рублів — було передано у власність колгоспів.

1934 рік вважається роком завершення колективізації.

Рубрика запитань та відповідей

• Чому колективізація супроводжувалася розкуркуленням?

Процес переходу до колгоспів не міг бути проведений іншим способом. Добровільно в колгоспи йшли тільки бідні селяни, які не могли нічого передати для громадського користування.

Більш заможні селяни намагалися зберегти своє господарство для того, щоб його розвивати. Бідняки були проти даного процесу, так як їм хотілося рівності. Розкуркулення було викликано необхідністю почати загальну насильницьку колективізацію.

• Під яким гаслом проходила колективізація селянських господарств?

«Суцільна колективізація!».

• У якій книзі яскраво описується період колективізації?

В 30-40-е роки була величезна кількість літератури, де описувалися процеси колективізації. Одним з перших на даний процес звернув увагу Леонід Леонов у творі «Соть». Роман «Тіні зникають опівдні» Анатолія Іванова розповідає про те, як створювалися колгоспи в сибірських селах.

Ну і звичайно, «Піднята цілина» Михайла Шолохова, де можна ознайомитися з усіма процесами, що відбувалися в той час в селі.

• Можете назвати плюси та мінуси колективізації?

Позитивні моменти:

• в колгоспах збільшилася кількість тракторів і комбайнів;
• завдяки системі розподілу продуктів, під час ВВВ вийшло уникнути масового голоду в країні.

Негативні моменти переходу на колективізацію:

• призвело до знищення традиційного селянського укладу;
• селяни не бачили результатів власної праці;
• наслідок скорочення поголів’я рогатої худоби;
• клас селян перестав існувати як клас власників.

Які особливості колективізації?

До особливостей відноситься наступне:

1. Після того як розпочався процес колективізації, в країні стався індустріальний зростання.
2. Об’єднання селян у колгоспи дозволило уряду керувати колгоспами більш ефективно.
3. Вступ у колгосп кожного селянина дозволило розпочати процес розвитку спільного колгоспного господарства.

Чи існують фільми про колективізацію в СРСР?

Фільмів про колективізацію велика кількість, при тому зняті вони були саме в період її проведення. Найбільш яскраво відображені події того часу у фільмах: «Щастя», «Старе і нове», «Земля і воля».

Підсумки колективізації в СРСР

Після того як процес був завершений, країна почала рахувати збитки, і результати були невтішними:

• на 10% скоротилося виробництво зерна;
• кількість великої рогатої худоби скоротилося в 3 рази;
• 1932-1933 роки стали жахливими для жителів країни. Якщо раніше село могло прогодувати не тільки себе, але ще і місто, то тепер вона не могла годувати навіть себе. Цей час прийнято вважати голодним роком;
• незважаючи на те, що люди голодували, за кордон були продані практично всі запаси зерна.

Процес масової колективізації знищив заможне населення села, але при цьому в колгоспах залишилося велика кількість населення, яке утримувалося в ньому насильно. Таким чином, здійснювалася політика становлення Росії, як індустріальної держави.