Народна казка «Півник і бобове зернятко», прийшла до нас з давніх часів. Донині вона може стати досить повчальною настановою для дітей. Півник теж не любив прислухатися до порад курочки. Вже скільки разів вона сварила його за поспіх під час їжі. Клював півник зернятка без зупинки, і подавився. Та настільки сильно, що ні встати, ні дихати не міг. Він просто лежав у куточку і жалібно дивився на курочку.
А тепер перелякана курочка змушена була бігати по всьому двору та просити для нього допомоги і порятунку. Вона попросила шматочок масла у господині, але та відправила її до корови, яка повинна була дати молока для того, щоб збити це масло…
Текст казки
Жили-були півник і курочка. Півник все поспішав, так квапився, а курочка знай собі та примовляє:
– Петя, не поспішай. Петя, не поспішай.
Клював як-то півник бобові зернятка, так поспіхом і подавився. Подавився, не дихає, не чує, лежить не ворушитися. Перелякалася курочка, кинулася до господині, кричить:
– Ох, господине, дай скоріше маслечка півнику горлечко змастити: подавився півник бобовим зернятком.
Господиня каже:
– Біжи скоріш до коровушке, проси в неї молока, а я вже собью маслечка.
Побігла курочка до корови:
– Коровушка, голубонько, дай швидше молока, молока господарочка зіб’є маслечка, маслом смажу півнику горлечко: подавився півник бобовим зернятком.
– Іди швидше до хазяїна, нехай він принесе мені свіжої трави.
Біжить курочка до господаря:
-Господар! Господар! Дай швидше коровушке свіжої трави, коровушка дасть молочка, з молочка господарочка зіб’є маслечка, маслом я смажу півнику горлечко: подавився півник бобовим зернятком.
– Біжи скоріш до коваля за косою, – каже господар.
З усіх ніг кинулася курочка до коваля:
– Кузнець, коваль, дай швидше господареві гарну косу. Господар дасть коровушке трави, коровушка дасть молока, господине дасть мені маслечка, я смажу півнику горлечко: подавився півник бобовим зернятком.
Коваль дав господареві нову косу, господар дав коровушке свіжої трави, коровушка дала молока, господине збила масла, дала масла курочці. Змастила курочка півнику горлечко. Бобове зернятко і проскочило. Півник скочив живехонький і на все горло заспівав:
– Ку-Ку-ріку!
