Прощання князя Андрія з сестрою
Вона перехрестилася, поцілувала образок й подала його Андрієві.
— Будь ласка, Andre, для мене…
З великих очей її світилися промені доброго і боязкого світла. Очі ці висвітлювали всі хворобливе, худе обличчя і робили його прекрасним.
Пісня солдатів
Барабанщик-заспівувач… затягнув протяжну солдатську пісню, починала: «Не зоря, сонечко занималося…» і кончавшуюся словами: «То-то, братці, буде слава нам з Кам’янським — батьком…» Пісня ця була складена в Туреччині і співалась тепер в Австрії, тільки з тією зміною, що на місце «з Кам’янським-батьком» вставляли слова: «Кутузовим-батьком».
Денисов на коні
Денисов, заваливаясь тому і вигукуючи щось, проїхав мимо.
Ростов в бою
— Додай рисі! — почулася команда, і Ростов відчував, як піддає задом, перебиваючи в галоп, його Грачик. Він вперед вгадував його руху, і йому ставало все веселіше і веселіше… «Ох, як я рубану його», думав Ростов, стискаючи в руці ефес шаблі.