Іноді власник собаки не може належним чином встежити за своєю твариною. І тоді в силу відсутності необхідної дресирування або ж малого віку, вихованець бере в пащу часом досить дивні предмети. Найстрашніше, якщо цим предметом виявляється мило, яке здатне нашкодити організму собаки, отруївши його. Як вчасно побачити симптоми отруєння, дізнатися про наслідки і запобігти можливий летальний результат – про все це далі.
Небезпека, що загрожує тварині
Отруєння будь-яким побутовим речовиною (у тому числі і милом) вважається хімічним. Для початку слід розуміти, що мило буває різним (банним, господарським тощо). І кожен його вид має різний склад. Тому і ступінь отруєння може бути різною.
Крім того, на це впливає і розмір собаки, тобто якщо вона маленька, то і шлунково-кишковий тракт у неї невеликого розміру. Якщо велика собака з’їсть мило, то можна навіть не помітити цього з-за відсутності симптомів.
У будь-якому випадку, якщо помічені хоча б найменші ознаки того, що вихованець жував мило (незалежно від того, було воно рідким або твердим), з собакою слід сходити до фахівця (ветеринара), який визначить ступінь ураження організму та вилікує тварину, поки не стало надто пізно.
Наслідки
Симптоми та можливі ускладнення можуть бути самими різними. Однак варто зазначити, що лише в малих випадках подібне отруєння призводить до летального результату домашнього вихованця. Все буде залежати від того, яку кількість мила з’їла собака і як багато з неї вийшло при блювоті.
- Перший дзвіночок отруєння – це блювота. Вихованця може рвати один раз, а може постійно, в залежності від тяжкості отруєння та кількості потрапив мила в організм.
- Рясне слиновиділення – це друга ознака того, що вихованець з’їв щось недозволений.
- Разом з цим відбувається розлад ШКТ, повністю вилікувати яке під силу тільки кваліфікованому спеціалісту.
- Можливо також виникнення проносу (іноді з кров’ю).
- Деякі проковтнуті речовини викликають мимовільну сонливість у тварини.
- Також шматочки мила можуть застрягти в шлунку, животі, викликаючи непрохідність і блокаду, що теж повинен правильно діагностувати і вилікувати лікар.
- Якщо отруєння сильне, то це може призвести до летального результату.
- Підвищення нормальної температури (або пониження), також говорить про минаючому запальному процесі в організмі. Варто відзначити, що температура в собак залежить від статі особини (у суки вона вище, ніж у кобеля через проходять гормональних процесів; у цуценят – від 38,6 до 39,3 градусів, а у дорослих особин – від 38,5 градусів до 39).
- Прискорене дихання і ритм серця (аритмія).
- Слабкість (не може сидіти або стояти з-за постійної блювоти).
- Зневоднення організму.
- Погіршення роботи печінки.
Поради щодо порятунку собаки
Як тільки помічені перші ознаки отруєння, але блювоти у вихованця немає, потрібно її викликати, застосувавши марганцівку (її малу дозу змішати з водою приблизно 1 до 1 і дати тварині). Потім необхідно поставити собаці клізму і дати прийняти активоване вугілля (незалежно від того, милом вона отруїлася або іншою речовиною). Співвідношення ліки такого – одна таблетка на 2 кілограми ваги тіла.
Якщо блювота з’явилася, то необхідно почекати, доки тварини не вийдуть всі токсини. А потім надати йому першу медичну допомогу. Це дуже важливий етап, який допоможе підтримати пса на дорозі у ветеринарну клініку. Важливо відзначити, що перша допомога, що надається собака, схожа на надання першої допомоги людина.
Їхати до фахівця потрібно обов’язково, навіть якщо собака не дає ніяких тривожних сигналів. Він повністю обстежує тварина на предмет можливих хвороб (різних захворювань щитовидної залози, цукрового діабету, запалення кишечника), а також дасть рекомендації по очищенню організму. Адже отрута, незважаючи на допомогу, яка була надана власником тварини в домашніх умовах, міг залишитися всередині, проникаючи в тканини і кровоносну систему, і руйнуючи їх.
Висновок
- Для того, щоб убезпечити своє улюблене тварина від впливу різних хімічних речовин, застосовуваних у побуті (і мила в тому числі), слід заховати всі небезпечні речовини в таке місце, де вихованець його не дістане (у закритих шафах). Також слід закривати ванну кімнату, де мило лежить у вільному доступі.
- Якщо стає зрозуміло, що собаці сподобався смак мила, слід придбати для собаки іграшку, яка займе його увагу.
- Потім варто привчити вихованця виконувати різні команди, в тому числі і таку, як «стояти», яка допоможе тримати його під контролем у складних і непередбачених ситуаціях.
- У разі якщо собака постійно хоче їсти і таким чином намагалася набити свій живіт, варто годувати її частіше або придбати в зоомагазині кілька іграшок, які зсередини наповнені низькокалорійною їжею і допоможуть собаці зайняти себе.
Господар спочатку може запобігти отруєння свого вихованця, якщо виявить до нього уважність, турботу і чуйність. У разі не занадто сильного отруєння собака зможе одужати протягом декількох днів, якщо ж речовинами було уражено багато органів, тоді знадобиться тривалий комбіноване лікування, яке пропише ветеринар.
Ні в якому разі не можна карати собаку за те, що вона випадково з’їла мило, тому що це може негативно позначитися на тварину. Варто бути йому другом і підтримувати в складних ситуаціях. Найкраще привчити вихованця до реакції на звуки: бавовна в долоні зможе зупинити її.
Звичайно, така поведінка буде можливим лише при посилених тренуваннях, адже тварина не відразу реагує на команди. Однак слід проводити з нею багато часу, щоб він краще слухався і підпорядковувався господареві.