Прогрес не стоїть на місці

Винахідники намагалися поліпшити отриманий результат — так у 1956 році з’явився пульт дистанційного управління. Хто створив таке корисний пристрій? Він був розроблений Робертом Адлером у 1956 році. Принцип його роботи полягав у передачі ультразвукових сигналів, які були промодулірованний відповідними командами. Самий перший пульт міг тільки управляти гучністю і перемикати канали, але і на той момент це було досить вагомим заявою.

Що стосується інфрачервоної версії пульта, то вона з’явилася в 1974 році в результаті розробок Grundig і Magnavox. Його народження було продиктовано появою телетексту, який вимагав більш точного управління, а, значить, тоді з’явилися і кнопки. А вже у вісімдесятих роках пульт додатково використовують як аналог геймпада, адже тоді і телевізори стали додатковим монітором до перших побутових комп’ютерів та ігрових приставок.

З появою відеомагнітофонів з’явилася необхідність у додатковому впровадженні компонентного відеовходу (крім уже наявного аналогового антенного).

З початком двадцять першого століття ера кінескопів підійшла до кінця — почали з’являтися плазмові панелі і рідкокристалічні телевізори. А вже до 2010-го років кінескопні моделі були практично витіснені з ринку плоскими пристроями у форматі LCD і PDP. Багато з них можуть підключатися до інтернету і навіть демонструвати можливості перегляду 3D-контенту.

Сьогоднішній телеприймач мало схожий на свого прабатька — він має функції домашнього медіацентру, зберігаючи при цьому функції перегляду ефірного та кабельного телебачення. І це вже не кажучи про якість зображення, що передається в стандарті високої (а в топових моделях і надвисокої) чіткості.