Відмінність графічних чіпів в системах VGA і Macintosh

Старі графічні чіпи, особливо ті, які використовуються в домашніх комп’ютерах та ігрових консолях, часто вміють застосовувати іншу палітру, щоб збільшити максимальну кількість одночасно відображуваних кольорів. При цьому використання пам’яті зводиться до мінімуму. Це важливо для перших комп’ютерів, де пам’ять була дорогою і не дуже великого обсягу. В той час як кращі системи VGA пропонували тільки 18-бітову палітру, з якої можна було вибирати кольори, все кольорове відеообладнання Macintosh надавало 24-бітну. Такі панелі були універсальними і могли застосовуватися в будь-яких останніх апаратних або файлових форматах.

Direct color

Якщо пікселі містять більш 12 біт, для типових розмірів екрану і глибини панелі индексированная палітра займає більше пам’яті, ніж пікселі, тому деякі системи намагаються прямо вказувати колір безпосередньо в пікселі. Наприклад, 8-бітний колір — дуже обмежена, але справжня пряма колірна система. Для кожного з компонентів R (червоного кольору і G (зеленого кольору) є 3 біта, 8 можливих рівнів. При цьому два біта в байтовому пікселі — компонент B (синій колір), займає чотири рівня, що дозволяє використовувати 256 різних кольорів. Здоровий людський очей менш чутливий до синього компоненту, ніж до червоного або зеленого, тому що дві третини рецепторів ока обробляють більш довгі хвилі. Тому він призначається на один двійковий знак менше, ніж інші. 8-бітний колір можна переплутати з індексованою глибиною кольору 8bpp. Але цей параметр теж можна моделювати у таких системах, вибираючи відповідну таблицю.