Штучні волокна

Це матеріали, які отримують з природних сполук. Віскоза – яскравий приклад. Створюють її, використовуючи природну целюлозу. Висока гігроскопічність характерна для віскозних волокон, вона дорівнює майже 40 %.

Синтетичні волокна

З продуктів переробки кам’яного вугілля і нафти створюють синтетичні волокна. Ставляться до них поліаміди. Капрон і анід, нейлон створюють із цих волокон. Досить низька гігроскопічність у таких матеріалів, всього 3-4 %, зате вони зберігають свою міцність при розтягуванні і досить довговічні.

Тканина лавсан створюють з поліефірних волокон, що володіють високими показниками стійкості до світла і термостійкості. Проте показник гігроскопічності їх мінімальний – лише 0,4 %.

У поліуретанових волокон, які є основою для спандекса, також немає здібностей вбирати вологу з навколишнього середовища.

З отриманої інформації можна прийти до висновку, що гігроскопічність синтетичних волокон значно нижче, ніж натуральних. Однак точно стверджувати, що гігроскопічність – це добре, не можна. Адже надто велика вологість деяких тканин може тільки нашкодити. Впливаючи на тканину, волога може її деформувати, наприклад, трикотаж після прання розтягується. У меншій мірі вологість повітря може привести до такої долі різні матеріали. Тому не завжди можна з упевненістю сказати, що гігроскопічність – це плюс. Питання стоїть в тому, для чого призначений той чи інший матеріал.