5. Більшу частину часу проводять на деревах

Білки воліють триматися поодинці. Більшу частину свого життя вони проводять на деревах, стрибаючи з одного на інше. У довжину вона може долати відстань до декількох метрів, що дуже багато, враховуючи розміри її тіла. Униз вона може стрибати на великі відстані, до 15 м.

Зрідка може спуститися на землю, за їжею або зробленими запасами, по ній теж пересувається стрибками завдовжки до 1 м З дерев спускається влітку, а взимку віддає перевагу цього не робити.

Білка здатна миттєво забиратися на дерева, чіпляючись гострими кігтиками за кору дерев. Вона може стрілою злетіти на саму маківку, рухаючись по спіралі.

4. Кочовий спосіб життя

Ще в стародавніх літописах згадувалося, що білки можуть мігрувати. Ці масові переселення були викликані лісовими пожежами або посухою, але найчастіше неврожаєм. Ці міграції починаються в кінці літа або ж на початку осені.

Гризуни рідко перебиралися далеко, вибирали для життя найближчий лісовий масив. Але були випадки, коли вони переселялися на 250-300 км

Кочують білки поодинці, не утворюючи зграй або скупчень, якщо по дорозі не попалося природну перешкоду. Багато з них під час таких переселень гинуть від холоду і голоду, потрапляють в лапи хижаків.

Крім масових міграцій бувають і сезонні, т. к. корму в лісах дозрівають послідовно, білки за цим стежать. Також наприкінці літа – початку осені починає розселятися молодняк, який йде на значні відстані від гнізда (70-350 км).