Література і філософія

Насамперед Марк Тулій Цицерон проявив себе як першокласного оратора, завдяки чому здобув велику повагу співвітчизників. З цієї причини він опублікував чимало творів, так або інакше пов’язаних з красномовством.

У своїх працях Цицерон давав практичні поради того, як слід виступати з промовами перед аудиторією і майстерно викладати власні думки. Подібна тематика розкривається в таких роботах, як «Оратор», «Про побудову промови», «Про знаходженні матеріалу» та інших творах.

Цицерон привніс безліч нових ідей, спрямований на розвиток риторики. За його словами, хорошому оратору потрібно вміти не тільки красиво виступати перед публікою, але і володіти великим багажем знань, вивчаючи історію, філософію, і правознавство.

Також для виступаючого важливо дотримуватися почуття такту і мати контакт зі слухачами. При цьому дуже важлива послідовність, яка є однією з головних складових ораторського мистецтва. У тому випадку, коли ритор задіює нові або маловідомі поняття, він повинен використовувати їх так, щоб вони були зрозумілі навіть для простих людей. Немає нічого поганого у вживанні метафор, однак вони повинні бути природними.

Ще одним важливим фактором для оратора Цицерон називав уміння правильно і чітко вимовляти слова і фрази. Виступи перед політиками або суддями повинні мати певну структуру. Наприклад, використання жартів може не допомогти донести свою думку, але в деяких обставинах зробить мова більш природною.

Ритор зобов’язаний «відчувати» слухачів, повною мірою використовуючи свій талант і накопичені знання. Цицерон не радив починати виступи на емоційному підйомі. Навпаки, емоції найкраще залишати до кінця виступу. Саме так можна домогтися найкращого результату.

Марк Тулій Цицерон рекомендував всім читати якомога більше творів. Завдяки цьому людина отримує не тільки знання, але і підвищує рівень володіння словом.

Цікавий факт, що Цицерон називав історію не наукою, а різновидом ораторського мистецтва. На його думку, аналіз минулих подій не так важливий. Традиційне перерахування історичних подій не викликає інтересу у читача, оскільки йому набагато цікавіше дізнаватися про причини, що підштовхнули людей до тих чи інших вчинків.