У даній роботі представлений аналіз твору «Челкаш».

За планом коротко викладена історія створення оповідання, дано зміст тексту в скороченні, яке можна прочитати по главам, характеристики героїв, визначені теми, проблематика та основна ідея.

Матеріали, дані в скороченні, можна використовувати для читацького щоденника і при роботі над твором.

Історія створення

Горький описав випадок, почутий ним від одеського босяка, з яким лежав у лікарні в Миколаєві. Мужик потрапив в лікувальний заклад після того, як був побитий сільськими дядьками за те, що заступився за замордовану жінку.

Максим Горький (справжнє ім’я — Олексій Максимович Пєшков (1868-1936)) — російський письменник, прозаїк, драматург. «Челкаш» — перший твір, надруковане в журналі «Російське багатство» в 1895 році. Написано в серпні 1894 року в Нижньому Новгороді.

Одного разу молодий письменник поділився спогадами з В. Короленка, який порадив написати про цю історію і дав згодом позитивний відгук до розповіді, опублікованого в 1894 р.

Сюжет, взятий з життя босяків, змусив задуматися про тих, кого раніше вважали лише ізгоями суспільства.

Максим Горький «Челкаш» — короткий зміст по главам

Починається оповідання з опису морського порту, де блакитне небо стало каламутним від пилу, а сонце не відображається в морській воді з-за цієї сіруватою вуалі.

Хвилі моря, спінені від мотлоху, закуті в граніт гавані, придушуються вагою судів, їх бортами і гостроносими килями.

Простір заповнений дзвоном якірних ланцюгів гудуть пароплавів, грохотавшими вагонами, дребезжащими возами, шумом і гуркотом, криками портових людей. Ці звуки порівнюються з гімном бога торгівлі Меркурія.

Залізні утроби величезних торгових суден, які презирливо шиплять і свистять, наповнюють товарами нікчемні і пилові людці, тягали на спинах величезні тяжкості, щоб заробити собі невеликий шматок хліба.

Величні кораблі, блискучі на сонці, протиставлені втомленим, обірваним і пітним людям. Автор бачить у цьому жорстоку іронію, бо створене людиною його ж і поневолило.

Глава I

До полудня, коли втомлені вантажники вже обідали, з’являється Гришка Челкаш, який щойно прокинувся.

Весь гаванський люд знає цього спритного злодія. Він розшукує свого спільника Ведмедика.

Митного сторожа, який обізнаний про його промислах, вітає по-дружньому, але лякає обіцянкою зайти в «гості», натякаючи, що той теж краде. Всі його побоюються, але й поважають.

Залишившись без напарника, який потрапив у лікарню, Челкашу випадково зустрівся селянський хлопчина Гаврило. Той розповів, що працював на косовиці, тому що у нього помер батько, залишилася стара мати, господарство прийшло в запустіння. Думав в зяті піти до заможного мужика, але той змусить довго на себе наймитувати.

Гавриле потрібні гроші, і Челкаш, назвавшись рибаком, пропонує заробити. Гаврило зрозумів, хто такий Челкаш насправді, але погодився. Вони заходять в трактир, їм подають все в борг.

Той, хто здавався шахраєм, викликав у Гаврила повагою тим, що він відома особа і ставляться до нього з довірою. Захмелілого молодика Гришка поклав в тіні спати, відчувши себе паном, думає про те, що в його владі зробити з життям цієї людини що завгодно.

Розділ II

Вночі, вкравши човен, вони попливли на справу. Челкаш любив море, в якому відображаються на гладі вогники ліхтарів.

В море йому уявлялося, що душа очищається від житейської скверни, і він стає краще.

Гавриле, що сидів на веслах, в море боязно, він шепоче молитву. Тремтячий від страху, він став благати відпустити його.

Допливши до місця, Челкаш відбирає у нього паспорт, щоб не втік, і зникає в темряві пристані. Стало ще страшніше одному в темряві і зловісної тиші, і він зрадів поверненню господаря, який спустив у човна якісь пакунки.

На зворотному шляху, проходячи біля кордонів, море висвітлив промінь прожектора, який здався Гавриле вогненним мечем. Злякавшись, він кинув весла і притулився до дна човна, але після ударів і лайки Челкаша знову став гребти. Гаврило був спустошений і пригнічений.

Гришка, радіючи вдалою видобутку, завів розмови про сільського життя, що може собі тепер дозволити Гаврило. Той слухав і пошкодував цієї людини, шатающегося, відлученого від землі, зачепивши його самолюбство.

Челкаш згадав своє минуле: село, родину і відчув самотність. Продавши товар на якомусь судні, вони лягли спати.

Розділ III

Вранці з’явився приодевшийся Челкаш, і вони попливли на берег.

Побачивши величезні гроші, Гаврило падає в ноги, просить віддати їх, адже він знає, на що їх застосувати.

Відчуваючи свою перевагу, Челкаш віддав гроші Гавриле, але, почувши визнання, що той у море намагався його вбити і втопити, забирає гроші і хоче піти.

Гаврило кидає навздогін камінь і потрапляє в голову злодія. Злякавшись, що трохи не вбив, кинувся бігти, але повернувся, став приводити Челкаша в почуття, просити прощення.

Отямленого Гришку розлютило, що Гаврило відмовляється від грошей, і він суне йому в обличчя. Насилу підвівшись, похитуючись, Гришка йде, а Гаврило, зібравши гроші і перехрестившись, попрямував в іншу сторону.

Характеристика головних героїв

Порівнюючи статура, обличчя, погляд в описах зовнішності героїв, можна зробити висновок, що це герої-антиподи. Весь вигляд Гришки Челкаша говорить про те, що він людина далека від виснажливого повсякденної праці.

У нього руки злодія з довгими і чіпкими пальцями, гострий, оцінюючий погляд, крадеться хода, автор описує його наступним чином: «довгий, кістлявий, трохи сутулий». Його сутулість походить від мимовільного бажання бути менш помітним.

Челкаш – босяк, злодій і п’яниця. Він не визнає моральні підвалини і закон, у нього немає ніяких прихильностей.

Хоча він з тугою згадує своє минуле життя в селі. Але вабило його вільне життя, і він все кинув. Він здатний милуватися красою природи, у нього одухотворена натура.

Челкаш виділяється з знеособленої натовпу своєю незалежністю, почуттям власної гідності.

Помітно його ставлення до грошей — він без жалю розлучається з ними, презирливо кидає ці папірці плазує перед ним Гавриле. Гроші ніколи не зроблять його рабом. Він сильна і вільна особистість.

Автор порівнює його з хижаком, старим травленным вовком, яструбом. Але він самотній, як каже Гаврило, нікому такий не потрібен, ніхто з-за нього не буде піднімати шум. Тому у фіналі неясно, як складеться майбутнє героя, що минає нетвердою ходою.

Сутність Гаврила Челкаш оцінює з першого погляду з його вигляду. По виразу обличчя — простакуватий; судячи по косі, дбайливо обмотаною, міцним рук, загоревшему особі і лаптям — селянин, який працював на косовиці.

Гаврила Гришка називає телям, м’якушкою, тюленем, що визначає його характер. Гавриле недоступне естетичну насолоду, він не помічає краси навколишнього світу. Він приземлений «жадібний раб».

Поведінка в хвилину небезпеки видає його боягузтво. Йому страшно в трактирі одному без сильного господаря, в морі від страху ховається в човні, притискаючись до днища.

Заради грошей готовий принижуватися, валятися в ногах, навіть зважитися на вбивство. Отримавши гроші, Гаврило вільно і легко йде. Його майбутнє визначено, він отримає свою землю і буде на ній працювати до кінця своїх днів.

Образ Челкаша автор створив більш привабливим, ніж образ Гаврила.

Сенс назви «Челкаш»

У назві ім’ям Челкаша визначений головний герой оповідання – босяк, декласована особу, яка не втратила людської гідності, благородства, духовності.

Він протиставляється суспільству, в якому нівелювалися духовні і моральні цінності.

Жанр і напрям

За жанром цей твір — розповідь. Оскільки ранніх реалістичних оповідань Горького притаманні риси романтизму, напрямок можна визначити, як романтичний реалізм.

Конфлікт

За зовнішнім конфліктом героїв проявляється більш глибокий конфлікт світоглядів, що виявляється в суперечливому ставленні до грошей, до способу життя, свободу.

Теми твори М. Гіркого

Якій темі присвячене оповідання «Челкаш»? Особливе місце в композиції оповідання відведено експозиції, в якій визначена основна тема.

В описі портового пейзажу люди протиставлені того, що створено їх розумом і руками. Досягнення технічного прогресу поневолюють людину, знеособлюють, позбавляють духовності.

На цьому тлі звучить тема драматизму долі Челкаша і Гаврила, героїв зі своїми уявленнями про свободу. У кожного своя правда, свої цінності. Гавриле для свободи потрібні тільки матеріальні цінності, а Челкашу для того, щоб бути вільним, не потрібні блага цивілізації.

Проблематика

Основна проблема — вибір особистої свободи і причини, що роблять людину рабом.

Зовнішня причина – економічна, просто немає грошей, але є ще і внутрішня – боягузтво. Тому Челкаш і Гаврило протиставлені один одному. Один стає господарем іншого, який готовий бути поневоленим.

Челкаш — господар власного життя, він не стане ніколи рабом або жертвою. Він здивований, що у його спільника теж є свої уявлення про свободу. Гаврило мріє стати господарем на своїй землі, не залежати від інших. Він прагне до того, чого Челкаш відмовився.

Гавриле не зрозуміла така босяцька свобода. Те, що Челкаш вважає незалежністю, для нього визначається, як нікому непотрібність.

Основна ідея

Свобода Челкаша робить людину духовно багатшою, але не щасливішим. Автор намагається показати, що така свобода обернеться для людства, якщо воно відмовиться від того, на чому тримаються підвалини суспільства: від законів, моральних принципів, прив’язаності до своєї землі, сім’ї і рідного дому.

Висновок

Основна думка полягає в тому, що соціальна укоріненість — необхідна умова життя в суспільстві, вона дає певну свободу, але й обмежує її зобов’язаннями, робить людину залежною від усього, що у нього є.