Роль батьків полягає не тільки в тому, щоб захистити дитину, але і навчити його правильно спілкуватися з оточенням. Дуже важко уникнути насильства і агресії в нашому повсякденному житті.

Школяр має не піддаватися на провокації однолітків і знати, що він завжди може розраховувати на підтримку сім’ї. Випадки цькування або буллінга не можна ігнорувати. Психологічні травми залишають у душі невидимі світові шрами, а деякі інциденти іноді навіть закінчуються самогубствами.

Що таке буллінг

Буллінг — це сучасна гостросоціальна проблема. Термін походить від англійського слова, що позначає цькування. Буллінг визначається як переслідування члена шкільного колективу одним агресором або групою осіб. Батьки і вчителі не можуть не помічати це жахливе явище сучасності, бо жорстокість дітей по відношенню до однолітків іноді переходить усі межі розумного. Існує кілька типів цькування. Це:

 

• Фізичне насильство.
• Соціально-психологічний тип буллінга, що виявляється як бойкот і ізоляція жертви від колективу.
• Словесні погрози, знущання та образи.
• Кібер-цькування, що включає в себе розповсюдження образливого контенту за допомогою мобільних телефонів, комп’ютера.

 

Останній тип буллінга найнебезпечніший, тому що від нього важко захиститися через анонімності, яку надає інтернет. Але сьогодні він поширений, так як з-за популярності соціальних мереж і месенджерів кібер-буллінг набуває грандіозні масштаби.

Причини

Існує кілька факторів, що провокують учнів бути агресивними і жорстокими по відношенню до однокласників. Зафіксовано багато різних причин, їх можна розділити на кілька груп:

 

• Педагогічний. Фактор залежить від мікроклімату класу і школи. Вирішальну роль тут відіграє позиція вчителя. Уразливий школяр з більшою ймовірністю придбає статус жертви, якщо педагог дозволяє учням знущатися і принижувати інших.
• Психологічний фактор залежить від особистості агресора і жертви.
• Соціальний чинник базується на пропаганді домінуючого, агресивної поведінки в суспільстві, інтернеті і в комп’ютерних іграх.
• Сімейний фактор ґрунтується на відсутності батьківської любові та уваги, насильства в сім’ї, надмірному контролі батьків.

 

Також «буллі» можуть почати цькування в шкільному середовищі через бажання самоствердитися, бути в центрі уваги, із-за заздрості, помсти, бажання виглядати крутим в очах однокласників.

Діти не завжди поділяються усіма своїми проблемами з дорослими. Ось чому батьки повинні вчасно зрозуміти, що їх дитина піддається знущанням в школі. На те, що школяр піддається цькуванню можуть вказувати наступні ознаки:

 

• Школяр неохоче йде на заняття і намагається використовувати будь-яку можливість пропустити уроки.
• Відмовляється від їжі і неспокійно спить.
• Повертається додому в пригніченому стані.
• Уникає розмов про свою шкільного життя і однокласниках.
• Плаче без всякої причини.
• На тілі та обличчі школяра багато синців та саден.

 

Найчастіше в якості жертв шкільного буллінга виступають діти з фізичними вадами, заниженою самооцінкою, незвичайною зовнішністю, низьким інтелектом. Жертв цькування об’єднує те, що вони часто не можуть дати відсіч і захистити себе. У свою чергу ініціатор цькування — це людина агресивний, схильний до насильства, схильний до маніпулювання оточуючими, з низькою самооцінкою, яку він намагається підвищити, принижуючи інших, той, хто намагається бути в центрі уваги чого б це ні коштувало.

Як агресорів можуть виступати діти з неблагополучних сімей, а також сімей з високим достатком. «Буллі» вважають себе всемогутніми і безкарними. Їх неадекватна поведінка може завести їх дуже далеко.

Наслідки

Сама серйозна психологічна травма нанесена потерпілому. Психологи відзначають, що шкільні знущання порівнянні з тяжкості з побутовим насильством. Навіть будучи дорослими, жертви пам’ятають усі хворобливі переживання, пов’язані з буллингом. Шкільні роки — це період, коли формується особистість дитини. Тому будь-який негативний вплив дійсно може вплинути на особистість, розвиток і впевненість школяра.

• У жертви можуть бути психосоматичні захворювання: головні болі, проблеми зі сном, апетитом, загострення хронічних недуг, депресія, тривожність.
• Може спостерігатися відсутність концентрації і падіння успішності.
• Найбільш серйозними реакціями на буллінг можуть бути спроби самогубства.

Діти, які залякують інших, також стикаються з наслідками в довгостроковій перспективі. Люди, які були хуліганами в дитинстві, частіше за інших виявляються залученими в кримінальні злочини.

Висновки і рекомендації

Дитинство — найпрекрасніша пора, не можна дозволити буллингу затьмарити щасливий час. Деякі знамениті люди в шкільні роки піддавалися цькуванню. Це Джастін Тімберлейк, Дженніфер Лоуренс, Роберт Паттінсон, Леді Гага, Емінем і Селена Гомес.

Якщо над школярем знущаються в школі, необхідно допомогти дитині впоратися з почуттям провини і не залишати наодинці з проблемою. Важливо пояснити школяреві, що він не гірше за інших і близькі знаходяться на його боці.

Потрібно обговорити з дитиною подальші дії і лінію поведінки. Допомогти йому знайти собі друзів за інтересами і порадити йому спілкуватися тільки з тими людьми, які його поважають і цінують. Допомогти дитині знайти упевненість в собі і протистояти агресорам. Якщо ситуацію не можна вирішити мирним шляхом, слід спробувати знайти нову школу чи клас.

Якщо над дитиною знущаються в Інтернеті, потрібно зберігати всі повідомлення, відео і фото, щоб використовувати їх як докази шкільного насильства. Байдужість дорослих і безпорадність жертви провокують «буллі» на застосування все більш жорстоких форм знущань. Тому педагоги і батьки не повинні закривати очі на цькування і займатися профілактикою буллінга в шкільному середовищі.