«Доктор Живаго» і цькування

Мабуть, одним з найвідоміших романів Пастернака є «Доктор Живаго». Це твір стало фатальним у його біографії.

По суті, цей роман був автобіографічним, і писався протягом 10 років. Прототипом головної героїні стала його дружина Зінаїда.

Сюжет книги розгортається з початку 20-го століття і закінчується Другою світовою війною. Із-за надто реалістичного переказу подій того часу, книга піддалася жорсткій критиці з боку цензури.

Її заборонили друкувати в СРСР, проте вона була по достоїнству оцінена за кордоном. У 1957 р., роман був опублікований в Італії, де справив справжній фурор.

У 1958 р., Пастернаку присудили Нобелівську премію, а «Доктора Живаго» почали переводити на різні мови світу. Чим більше влада намагалася зупинити друк книги, тим більш популярною вона ставала.

Всі ці події стали для Пастернака як радістю, так і горем одночасно. Проти нього повстали деякі з його колег.

На фабриках, в університетах та інших організаціях стали активно проводитися мітинги, спрямовані проти діяльності Пастернака. З подачі активістів писалися колективні листи з вимогою покарати його.

Ці сумні події біографії не могли не позначитися на вразливій душі поета.

В майбутньому свої переживання він опише у вірші «Нобелівська премія». З-за жахливого тиску з боку керівництва і суспільства, його змусили відмовитися від цієї почесної нагороди.

Незабаром після цього, зацькованого Бориса Леонідовича виключили і з Союзу письменників СРСР.