Про взаємну похвалі один одного двох птахів, які в дійсності співали посередньо, розповість дітям байка «Зозуля й Півень» Крилова.

Текст байки

“Як, милий Півник, співаєш ти голосно, важливо!” –
“А ти, Зозуленька, мій світ,
Як тягнеш плавно і протяжно:
У всьому лісі в нас такий співачки немає!” –
“Тебе, мій куманьок, вік слухати я готова”. –
“А ти, красуня, божусь,
Лише тільки замолчишь, то я чекаю не дочекаюся,
Щоб почала ти знову…
Отколь такий береться голосок?
І чистий, і ніжний, і високий!..
Та ви вже родом так: собою невелички,
А пісні – що твій соловей!” –
“Спасибі, кум; зате, по совісті моєї,
Співаєш ти краще райської пташки.
На всіх посилаюся у цьому”.

Тут Воробей, случась, примолвил їм: “Друзі!
Хоч ви охрипните, хвалячи друг дружку, –
Все ваша музика погана!..”

За що ж, не боячись гріха,
Зозуля хвалить Півня?
За те, що хвалить він Зозулю.