Про те, як Вовк скористався своєю перевагою і потягнув бідного ягняти, втомившись від спроб виправдати свій голод, розповість дітям байка «Вовк і Ягня» Крилова.
Читати текст байки:
У сильного завжди безсилий винен:
Тому в історії ми тьму прикладів чуємо
Але ми історії не пишемо,
А ось про те як у байках кажуть…
Ягня у спекотний день зайшов до струмка напитися:
І треба ж статися біді,
Що близько тих місць голодний нишпорив Вовк.
Ягняти бачить він, на видобуток прагне;
Але, справі дати хоча законний вигляд і толк,
Кричить: \”Як смієш ти, нахаба, нечистим рилом
Тут чисте мутити питво Моє
З піском і з мулом?
За зухвалість такову
Я голову з тебе зірву\”. –
\”Коли ясновельможний Вовк дозволить,
Насмілюся я донесть, що нижче по струмку
Від Світлості його кроків я на сто п’ю;
І гніватися даремно він зволить:
Пиття каламутити йому ніяк я не можу\”. –
\”Тому я брешу!
Негідний! Слыхана ль така зухвалість в світі!
Так пригадую, що ти ще в запрошлом літо
Мені тут же якось нагрубив;
Я цього, приятель, не забув!\” –
\”Помилуй, мені ще й від роду нема році\”. –
Ягня говорить. – \”Так, це був твій брат\”. –
\”Ні братів у мене\”. – \”Так це кум чи сват.
Та, словом, хто-небудь із вашого ж роду.
Ви самі, ваші пси і ваші пастухи,
Ви всі мені зла хочете,
І якщо можете, то мені завжди шкодите;
Але я з тобою за їх разведаюсь гріхи\”. –
\”Ах, я чим винен?\” – \”Мовчи! Втомився я слухати.
Дозвілля мені розбирати провини твої, щеня!
Ти винен вже тим, що хочеться мені їсти\”.
Сказав-і в темний ліс поволік Ягня.
Мораль байки Вовк та Ягня:
Мораль байки можна прочитати ще в першій рядку – «У сильного завжди безсилий винен». У цьому короткому творі, яке може здатися просто розважальним, насправді таїться глибокий сенс. Деякі називають ці слова «формулою на всі часи» – адже завжди знайдеться багатий чоловік, який зловживатиме своїми повноваженнями, і пригнобить незаможної людини або простого обивателя.
Основний життєвий принцип Вовка – «перемагає сильніший». Ягня привів у свій захист чимало аргументів, але всі вони були просто марні. Адже справжня мета хижака полягала в тому, що б поглинути свою здобич. У житті, на жаль, такі ситуації – не рідкість. Той, хто не може похвалитися високим соціальним становищем, нерідко змушений терпіти свавілля вищестоящих. Така сумна істина, яку доносить до нас за допомогою свого твору великий російський байкар.
