Про те, як старий досвідчений Вовк навчав молодого Вовченя полювати, розповість байка «Вовк і Вовченя» Крилова.

Читати текст байки:

Вовченя Вовк, почавши помалу привчати
Батьківським промислом харчуватися,
Послав його опушенням прогулятися;
А між тим велів старанно примічати,
Не можна ль де щастя їм скуштувати:
Хоч, захватя гріха,
На рахунок б пастуха
Поснідати чи пообідати!

Приходить учень додому
І каже: «Ходімо скоріше зі мною!
Обід готовий; ніщо не може бути вірніше:
Там під горою
Пасуть овець, одна інший жирніше;
Будь-яку варто лише забрати,
І з’їсти;
А стадо таке, що важко перелічити».

«Стривай-но, – Вовк сказав, – спершу мені треба відати,
Який пастух отару?»
«Хоч кажуть, що він
Не поганий, дбайливий і розумний,
Однак стадо я обшел з усіх сторін
І виглядів собак: вони зовсім не жирні,
І погані, здається, і смирни».

«Мене так цей слух, –
Вовк старий каже, – не дуже до стаду манить;
Якщо справді не поганий пастух,
Так він поганих собак тримати не стане.
Тут відразу потрапиш у біду!
Ходімо, я тебе на стадо наведу,
Де збережемо вірніше ми наші шкури:
Хоча при стаді тому і безліч собак,
Так сам пастух дурень;
А де пастух дурень, там і собаки дурепи».

Мораль байки Вовк і Вовченя:

Мораль байки – про підлеглих судять по начальству. Аналог ідеї, закладеної у творі – «який піп, такий і прихід». Вовченя, розвідавши інформацію про стаді, зробив помилку. Він не врахував, що якщо пастух розумний, він не стане тримати при стаді дурних, слабких собак. Старий Вовк відповів, що покаже йому зручне стадо, у якого пастух – дурень. Іншими словами байкар говорить про взаємозв’язок явищ: діяльність керівника безпосередньо залежить від його особистості. Начальник визначає вигляд організації.