Про те, як над померлим Вельможею відбувався справедливий суд, розповість дітям байка «Вельможа» Крилова.

Читати текст байки:

Який у давнину Вельможа
З пишно вбраного ложа
Відправився в країну, де царює Плутон.
Сказати простее, – помер він;
І так, як в давнину велося, в пеклі на суд з’явився.
Негайно допит йому: «Чим ти був? де народився?»

«Народився в Персії, а чином був сатрап;
Але так як, живучі, я був слабкий здоров’ям,
Сам я областю не правил,
А всі справи секретарю залишив».
«Що ж робив ти?» – «Пив, їв і спав
Та все підписував, що він не подавав».

«Швидше ж у рай його!» – «Як! де ж справедливість?» –
Меркурій тут закричав, забывши всю чемність
«Ех, братику! – відповідав Еак, –
Не знаєш справи ти ніяк.
Не бачиш хіба ти? Небіжчик був дурень!
Що, якщо б з такою владою
Взявся він за справи, до нещастя, –
Адже погубив би цілий край!..
І ти б там сліз не обобрался!
Потім-то і потрапив він у рай,
Що за справи не приймався».

Вчора я був у суді і бачив там суддю.
Ну, так і здається, що бути йому в раю!

Мораль байки Вельможа:

Мораль байки – дурним чиновникам краще не братися за державні справи. Вельможа відправляється в пекло, де його судять. Він розповідає, що за життя байдикував. Суддя відправляє його в рай. Присутній на суді Меркурій запитує, за які заслуги вельможа виправданий? Суддя відповідає: займися чиновник справами, країну чекала б страшна розруха. Саркастично байкар висміює нікчемних правителів і міністрів, що приносять в державу тільки проблеми. Їх дії приносять жителям країни бідність і страждання.