Про те, як маленький Черв’як зумів видертися на вершину дерева, повідає байка «Сокіл і Черв’як» Крилова.

Текст байки

У вершині дерева, за гілку уцепясь,
Черв’як на ній хитався.
Над Черв’яком Сокіл, по повітрю гасаючи,
Так з висоти жартував і знущався:

«Будь ти, бідненький, праць не переніс!
Що ж прибутку, що ти так високо заповз?
Яка в тебе і воля і свобода?
І з гілкою гнешся ти, куди велить погода». –

«Тобі легко жартувати, –
Черв’як відповідає, – літаючи високо,
Потім, що крилами і сильний ти, і міцний;
Але мені доля дала гідності не ті:
Я тут, на висоті,
Тим тільки й тримаюся, що я, на щастя, цепок!»

Мораль

Мораль байки – не варто насміхатися над слабкими людьми, всіма силами намагаються змінити життєві обставини. У творі Сокіл єхидно зауважує: Черв’як не має вигоди від звершення. Але Черв’як відповідає: він тримається на вершині завдяки чіпкості. Черв’як залежить від вітру, як і людина залежить від дій вищестоящих людей. Але відважний Черв’як все одно тримається за вершину дерева, незважаючи на вітер. Люди, які намагаються досягти цілей кропіткими зусиллями, заслуговують більше поваги, ніж самовпевнені нахаби, подібні Соколу.