Про те, як Щука безуспішно намагалася приміряти обов’язки Кота, повідає байка «Щука і Кіт» Крилова.

Текст байки

Біда, коли пироги почне печі швець,
А чоботи тачать пиріжник,
І справа не піде на лад.
Та й примечено стократ,
Хто за ремесло чуже братися любить,
Той зазавжди інших упрямей і вздорней:
Він краще справа все погубить,
І радий скоріше стати Посміховиськом світла,
Ніж у чесних і знаючих людей
Запитати іль вислухати розумного ради.

***
Зубастою Щуку на думку прийшло
За котяче взятися ремесло.
Не знаю: заздрістю ль її лукавий мучив,
Або, може бути, їй рибний стіл набрид?
Але тільки надумала Кота вона просити,
Щоб узяв її з собою він на полювання,
Мишей в анбарі половити.

«Так, повно, знаєш ти цю, світло, роботу? —
Став Щуку Васька говорити.—
Дивись, кума, щоб не осоромитися:
Недарма кажуть,
Що діло майстра боїться».—
«І, повно, куманьок! От дивина: мишей!
Ми лавливали і йоржів».—

«Так, в добрий час, підемо!» Пішли, засіли.
Натішився, наївся Кіт,
І кумушку провідати він йде;
А Щука, трохи жива, лежить, роззявивши рот,-
І пацюки хвіст у неї од’їли.
Тут бачачи, що куме зовсім не в силу працю,
Кум замертво стягнув її назад у ставок.

І розумно! Це, Щука,
Тобі наука:
Вперед розумніші бути
І за мишами не ходити.

Байка вперше надрукована в 1813 році.
Приводом для її створення послужила військова невдача адмірала Чичагова. Після перемоги російських військ при Тарутине вирішено було припинити шлях отступавшему Наполеону при переправі через Березину. Однак адмірал Чичагов так невміло командував цією операцією, що Наполеону вдалося переправитися через Березину. Це викликало сильне громадське обурення, і Крилов, за словами сучасників, написав байку «про пирожнике, який береться шити чоботи, тобто моряка, начальствующем над сухопутними військами».