Про дурних міркуваннях Коні, яка вважала, що корисніше пустити овес на «благородні цілі», а не їм засівати поле, повідає байка «Селянин і Кінь» Крилова.

Читати текст байки:

Селянин засівав овес;
То бачачи, Кінь молода
Так про себе бурчала, міркуючи:
«За справою стільки він вівса сюди приніс!
Ось, кажуть, що люди нас розумнішими.
Що може бути безумней і смішніше,
Як ціле поле изрыть,
Щоб після розсварити
На ньому овес свій попустому?
Стравити б він його чи мені, чи гнедому;
Хоч курям б він надумав розкидати,
Все було б більше схоже на стати;
Хоч сховав би його: я бачила б у тому скупість;
А даремно кидати! Ні, це просто дурість».

Ось до осені між тим овес той був прибраний,
І наш Селянин їм того ж Коня годував.
Читач! Вірно, немає сумніву,
Що не ти схвалиш конєва рассужденья;
Але з самої давнини, в наш навіть повік,
Не так зухвало осіб
Про волю судить Провиденья,
В божевільній сліпоті своїй,
Не відаючи його ні мети, ні шляхів?

Мораль байки Селянин і кінь:

Мораль байки – людям корисно подумати над причинами, що виникають у житті подій. Часто ми живемо подібно Коні, впевненою у своїх здібностях знайти підходяще пояснення, і зробити життя краще для всіх. Але Кінь не вникає в причини того, що відбувається, що саме штовхає Селянина сіяти овес? Їй невтямки: чи овес скормлен, це призвело б до неминучої загибелі і Коні, і сім’ї її господаря. Байкар попереджає читача, щоб той виявив далекоглядність, не судив про події поверхнево. Можна дати різні імена силі, правлячої миром – Всесвіт, Бог, або Провидіння. Однак у кожної події є причини і наслідки, заперечувати їх нерозумно.