Вода, пролита Хмарою над морем, не принесла користі людям – про це розповість байка «Хмара» Крилова.

Текст байки

Над изнуренною від спеки стороною
Велика Хмара пронеслася;
Ні каплею її не освежа одною,
Вона великим дощем над морем пролилася
І щедрістю своєї хвалилася перед Горою,
«Що зробила добра
Ти такою щедрістю? –
Сказала їй Гора. –

І як дивитися на те не боляче!
Коли б на поля ти пролила свій дощ,
Ти б область цілу від голоду врятувала:
А в морі без тебе, мій друг, води досить». *

* Байка сприймалася як відгук на отримання нагороди львівським губернатором кн. П. І. Шаховським, в той час як він приховав правду про голод, свирепствующем в ряді повітів його губернії взимку 1811-1812 рр.

Мораль

Мораль байки – нерозумні витрати не спровокують похвалу у оточуючих. Твір образно показує людей, які витрачають гроші даремно. Так нерідко надходять багаті люди. Ще предосудительнее, коли вони чекають похвали за подібну поведінку. Заслужити повагу оточуючих нелегко. Мільйонер, який вкладає гроші в багаті закладу, і жадничающий по відношенню до бідних, навряд чи викличе захоплення. Байкар висміює розтринькувачів, недоречно витрачають гроші, і чекають компліментів за показну щедрість.