Різновиди
Всередині породи алабаї поділяються на так звані аборигенні види та гібриди. Перші є результатом кочового життя. Другі — результатом невдалої селекції, яка проводилася в часи Радянського Союзу. Аборигенних видів чотири, а типових — як мінімум, два. Більш докладно кожен з них описаний в таблиці нижче. Відправна точка — гладкошерстий туркменський алабай, який вважається первинним видом породи.
Таблиця — Аборигенні та типові види туркменського вовкодава
| Назва | Вид | Особливості |
|---|---|---|
| Коплон-барс | Аборигенний | — Відрізняється примхливим характером; — практично не піддається дресируванню; — проживає в Середній Азії |
| Алабай | — Вважається міської варіацією вовкодава; — має порівняно невеликі габарити |
|
| Тибетська алабай | Гібридний | — Не є породним (продукт схрещування з тибетським мастифом); — має нечисленне поголів’я |
| Кавказький алабай | Вважається видом, що виникли шляхом схрещуючи туркменського вовкодава з кавказькою вівчаркою |
Ще один вид, який не увійшов в таблицю, — так званий турецький алабай. Він є порівняно молодим, почав фігурувати на ринку недавно. Історія появи виду поки залишається загадкою навіть для професіоналів. Крім цього, в Туркменістані існує вид — довгошерстий алабай. Правда, офіційно він теж не визнаний. Тому середньоазіатські вівчарки з довгою шерстю в цій країні, якщо вірити документам, є дворнягами.
В деяких джерелах термінами «кавказький алабай» і «європейський алабай» позначають особин з купированными вушними раковинами.
