Хвороби і лікування

У кожної породи собак є хвороби, до яких представники конкретного виду схильні більше інших. Є такі і у акіта-іну. На першому місці в списку породних недуг — дисплазія кульшового суглоба. Якщо собака призначена для селекції і розведення, то у віці до 24 місяців її обов’язково направляють на рентгенографічне обстеження. Пес обов’язково повинен отримати сертифікат, який заперечує наявність у нього дисплазії. В іншому випадку для розведення особина не годиться. На жаль, це не єдина «болячка», якою страждають японські собаки.

• Гіпотиреоз. Дисфункція щитовидної залози нерідко тягне за собою шкірні хвороби. При спостереженні тварини у фахівця і беззастережному дотриманні лікувальній програмі функція щитовидної залози відновлюється, а шкірні недуги пропадають без сліду. Науково доведено, що гіпотиреоз у японських собак передається у спадок від матері до дитинчаті.
• Вроджені очні захворювання. Проблеми із зором і з органами, які за це відповідають, у них теж спадкові. Найчастіше у собак цієї породи зустрічаються заворот століття, катаракта, дисплазія сітківки. Результатом неправильного лікування або хазяйського недогляду (а як наслідок — несвоєчасне звернення до ветеринара) може стати сліпота. З цієї причини всім японським собакам рекомендовано раз на рік відвідувати офтальмолога.
• Еритроцитарні аномалії. Собаківники повинні знати і про цю особливості чотирилапих улюбленців. В їх крові еритроцити К+ містяться в підвищеній кількості, і це нормально. Незнання даної особливості призводить до постановки хибних діагнозів. Наприклад, гіперкаліємії — стану, при якому в крові живої істоти виявляється надмірна кількість калію.
• Заворот шлунку. Це небезпечне і часто зустрічається у акіта-іну захворювання. Профілактика полягає в частому годуванні невеликими порціями, підвищеної активності відразу після прийому їжі і попереднього розмочування сухого корму в невеликій кількості води.