Ведмідь, чия послуга
Ведмежа послуга — допомога, яка замість користі принесла шкоду. Походженням фразеологізм зобов’язаний байці французького байкаря Жана де Лафонтена (8 липня 1621 — 13 квітня 1695) «Ведмідь і садівник», в якій розповідається про людину, що подружився з ведмедем, і результат, до якого призвела ця дружба
“Одного разу заманулося друзям
У день спекотний побродити по гаях, по лугах,
І по долах, і по горах;
А так як людина ведмедя слабший,
То і Пустельник наш швидше,
Чим Михайлику, втомився
І відставати від одного став.
То побачивши, каже, як путній, Мишко другу:
«Приляж-ка, брат, і відпочинь,
Та коли хочеш, так сосни;
А я постерегу тебе тут у дозвіллю».
Пустельник був поступливішим: ліг, позіхнув Так зараз і заснув.
А Ведмедик на годиннику — так він і не без діла:
У друга муха сіла на ніс.
Він одного обмахнул,
Глянув,
А муха на щоці; зігнав, а муха знову
В одного на носі,
І неотвязчивей годину від годині.
Ось Михайлику, не кажучи ні слова,
Важкий камінь у лапи згріб,
Присів навпочіпки, не переводить духу,
Сам думає: «Мовчи-ка, вже я тебе, воструху!» —
І, в одного на лобі подкарауля муху,
Що сили є — хвать одного каменем в лоб!
Удар так спритний, що череп нарізно пролунав,
І Мішин один лежати надовго там залишився!”
У 1807 році байку Лафонтена перевів на російську мову В. А. Крилов і під назвою «Пустельник і ведмідь» вперше прочитав її 4 травня 1807 року на вечорі в А. Хвостова
Історії про недбайливих «друзів-помічників», чиї дії призводять до проблем і навіть загибелі одного з них, є у різних народів. У «Панчатантре» — пам’ятці санскритській оповідної прози III—IV століть н. е. повідомляється розповідь про царя, якого вбила мавпа, намагається захистити його від комара, в Джатаках («історіях народжень») — книзі, традицією приписується самому Будді, йдеться про дурного сина теслі, який вражає сокирою муху на голові батька, та ж тема присутня в одній з новел збірки «Приємні ночі» італійського письменника Джованні Франческо Страпарола (близько 1480 — ок. 1557)
Мораль цих розповідей, байок, новел і казок визначається однією фразою «Послужливий дурень небезпечніше ворога»
