Показують «биту годину»

Бита година — безглуздо розтрачене час, втрачений час; діяльність, на яку без результату було витрачено багато часу і зусиль; тривале очікування

Бита година спочатку – це час від одного удару годин до іншого

Походженням фразеологізм зобов’язаний історії появи в Москві перших міських годин з дзвоновим боєм. Вони були встановлені на одній з площ Московського Кремля, рівно на тому ж місці, де зараз стоїть Великий Кремлівський палац, в 1404 році афонським майстром ченцем Лазарем за велінням Великого князя Московського Василя I Дмитровича (30 грудня 1371 — 27 лютого 1425). Ось як описав ці години літописець: «Сій же часник наречеться часоморье: на всякий час б’є молотом у дзвін, размеряя і расчитая годинник нощные і дневныя, не бо людина ударяще, але челоковидно, самозвонно і самодвижно, страннолепно,не како створено человеческою хитрістю,преизмечтано і преухищрено»
Тобто людина не стежив за часом і бив у дзвін, а годинник мали механізм бою. Годинник відмірювали денні та нічні години. Денні години вважалися від сходу до заходу, нічні від заходу до сходу. Тому і в добі тоді вважалося неоднаково і кількість та час настання денних і нічних годин. Для того, щоб годинник могли відбивати й нічні і денні годинник, роботу механізму їх регулювали кожен місяць.