Вірші Євтушенко
У 1949 р. в біографії Євтушенко сталася знакова подія. У видавництві «Радянський спорт», було надруковано його перший вірш. Незабаром Євген успішно склав іспити в літературний інститут імені Горького, але закінчити його так і не зміг.
Офіційно Євтушенко був виключений за часті прогули занять, однак насправді його відрахували через поглядів, що йдуть врозріз з ідеологією часу.
Цікавий факт, що вища освіта поет отримає тільки в 2001 р., коли йому виповниться вже 69 років.
Після відрахування з інституту Євген Євтушенко почав активно займатися письменницькою діяльністю. В 1952 р. за рік до смерті Сталіна, він видав свою першу збірку творів «Розвідники майбутнього».
Незабаром з-під пера Євтушенко вийшло кілька серйозних віршів, серед яких були «Вагон» і «Глибина». Його творчість була гідно оцінена критиками, внаслідок чого в тому ж році він став наймолодшим членом Спілки письменників СРСР.
Відчувши впевненість у власних силах, Євген Євтушенко продовжив писати вірші. Особливий інтерес у читачів викликали його збірки «Обіцянка», «Ніжність» і «Помах руки».
Про Євтушенко стали говорити, як про одного з найбільш талановитих радянських поетів.
Незабаром Євген Олександрович читав свої вірші на творчих вечорах, перебуваючи на одній сцені з Робертом Рождественським, Беллою Ахмадуліною і Булатом Окуджавой.
Потім він написав кілька прозових творів, після чого опублікував перший у своїй біографії роман – «Ягідні місця».
Після розпаду СРСР, Євтушенко вирушив до Америки, де продовжував письменницьку діяльність. В американських університетах він викладав російську поезію, а також зміг видати ще кілька збірок.
Цікавий факт, що, перебуваючи в США, він періодично приїжджав в Росію, оскільки весь час тужив за Батьківщиною.
У період біографії 1993-2013 рр. Євген Євтушенко видав більше 10 збірок своїх віршів. Найбільшу популярність отримали роботи «Моє най-най», «Я прорвуся в 21 вік…» і «Не вмію прощатись».
Також в цей час ним був написаний роман «Не вмирай перш смерті». У книзі значну увагу приділено політичним подіям, а саме серпневого путчу 1991 р.
За своє життя Євтушенко вдалося опублікувати понад 130 книг, багато з яких були переведені на десятки мов.
За творчі успіхи він отримав безліч престижних нагород і премій. У 1963 р. його номінували на Нобелівську премію з літератури.
На честь Євгена Євтушенка була названа мала планета, що отримала назву «4234 Evtushenko». Також Євтушенко є почесним професором чотирьох американських університетів.
