Псевдонім «Ленін»

Через рік Ульянов взяв собі псевдонім «Ленін», під яким він і увійшов у світову історію. Він як і раніше тісно спілкувався з Плехановим, хоча до того моменту він вже і сам мав великий авторитет серед однодумців.

Революційна діяльність

У грудні 1900 р. групою російських емігрантів була створена соціал-демократична газета «Іскра». Більшу частину роботи з організації видання проводив Ленін.

Він ніс відповідальність не лише за матеріал, печатавшийся в газеті, але і за її поширення. Пізніше «Іскру» вдалося нелегально поставляти в Російську Імперію.

У 1903 р. в партії соціал-демократів стався розкол, в результаті чого вона розділилася на «меншовиків» і «більшовиків. Ленін став лідером «більшовиків», які згодом стануть у керма влади.

У період біографії 1905-1907 рр. він підпільно проживав у Санкт-Петербурзі, лише зрідка виїжджаючи за кордон. Після цього Володимир Ілліч протягом 10 років жив у різних європейських державах.

На той момент він став самим відомим і авторитетним ініціатором російської революції.

У 1914 р. Ленін жив в Австро-Угорщині. Однак незабаром йому висунули звинувачення в тому, що він є російським шпигуном.

Його відразу ж заарештували, але завдяки втручанню впливових соціал-демократів, невдовзі випустили на свободу.

Наступним місцем проживання вождя пролетаріату стала Швейцарія, де він став активно пропагувати свої ідеї. Зокрема, Володимир Ілліч хотів перетворити імперіалістичну війну на громадянську війну.