Верв – це що? Значення і походження слова

Приклади пропозицій

Для двох останніх зазначених визначень верви вони будуть наступними:

  • У Псалтирі, із зазначенням на допомогу в життєвих потребах при читанні, наводяться слова: «Верви межові для мене покладені в кращих місцях, адже моє надбання є найкращим для мене».
  • Хто на землі проливає піт свій, той у засіки найближчій до нього верви зсипає двадцяту частину отриманого зерна для загальних запасів, роблячи це на випадок неврожаю.

Верв як життєвий уклад

Ще одне словникове тлумачення верви в Древньої Русі – це общинна організація, що існувала у росіян і у хорватів. Вона мала певні поземельні кордону і, в деяких випадках, кругову відповідальність. Згадки про неї є в «Руській Правді» (XI століття).

На ранній стадії така громада була пов’язана кровно-родинними зв’язками. У неї був загальний ділянка землі, на якому працювали спільно, пасовища, ліси. А індивідуальні дворові споруди знаходилися в особистій власності.

Потім верв переживає еволюцію, в процесі якої, згідно з новим соціальним і економічним умовам, на її території можуть жити не тільки кровні родичі, але і сусіди, і сім’ї.

Дивіться також:  В чому проявляється природний характер прав людини і його свобод

В «Руській Правді» верв описується як сільська громада, що являла собою адміністративно-судову одиницю. Її члени пов’язані між собою круговою порукою. При перебуванні на її території тіла вбитої людини за злочин несли відповідальність всі члени верви.

Деякі функції влада передавала громаді. Наприклад, у ній спільно вирішувалося питання про те, хто конкретно з її членів буде виконувати військову повинність.

Пізніше верв стає вже сусідською общиною. Вона може складатися і з деякого числа поселень, в кожному з яких кілька селищ. В селище входить кілька сімей родичів, так і сторонніх людей.

При цьому громадським володінням верви є: рілля, луки, ліси, водойми, угіддя, промисли. В особистому володінні сім’ї перебували присадибні ділянки, сільгоспінвентар, худобу, домашні споруди. Для косовиць і оранки виділяли ділянки в особисте користування.

В адміністративних документах того часу населення верви називають «людьми», на півночі їх іменували «світом».