Історія Великої Вітчизняної війни

Перш ніж говорити про Великої Вітчизняної війні слід згадати, що 23 серпня 1939 р. між Німеччиною та СРСР було укладено договір про ненапад, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа.

До договору додавався таємний додатковий протокол про розмежування сфер інтересів у Східній Європі на випадок «територіально-політичного перевлаштування».

Цікавий факт, що в ньому значився пункт щодо розділу польських територій між Радянським Союзом і Німеччиною.

1 вересня 1939 р. фашисти напали на Польщу, яка була абсолютно не готова до захисту своїх земель.

Незабаром Червона Армія вторглася у східну частина Польщі, що входила в зону її інтересів (у радянській історіографії цей період позначений, як визвольний похід РСЧА). Таким чином, західні землі Білорусії та України опинилися в складі СРСР.

Менш ніж за рік Німеччина, завдяки бліцкригу (ведення блискавичної війни), захопила Норвегію, Данію, Францію і країни Бенілюксу.

Фашистські війська також планували окупувати Англію (операція «Морський лев»), проте їм не вдалося досягти панування в повітрі. Унаслідок цього Гітлер не зміг висадити десант на Британських островах.

У підсумку німецьким керівництвом був розроблений план «Барбаросса», за допомогою якого Німеччина планувала в найкоротші терміни захопити СРСР. Саме з гітлерівського плану «Барбаросса» почалася Велика Вітчизняна війна.