Література

До початку письменницької кар’єри Василь Жуковський зіткнувся з матеріальними труднощами. На життя він заробляв, займаючись різними перекладами.

Незабаром його талант був належно оцінений сучасниками. Ще під час навчання в Московському пансіоні, поет познайомився з Миколою Карамзиным, який стане для нього другом і наставником.

Якщо Жуковський погано виконував ту чи іншу роботу, Карамзін починав критикувати його творчість, однак при цьому не забував і про похвалу.

Завдяки чесній і об’єктивної критики, Василь Андрійович зміг підвищити рівень письменницької майстерності і стати прекрасним перекладачем.

Незабаром він прийнявся за створення балади «Світлана», над якою наполегливо працював протягом 4 років. Коли Олександр Пушкін прочитав твір, він високо оцінив талант Жуковського.

Цікаво, що обидва поета в майбутньому стали друзями, хоча Жуковський був майже на 20 років старше Пушкіна.

Отже, Василь Андрійович раніше займався перекладами віршів. Його переклади володіли особливою ясністю і насиченістю.

У той же час Жуковський не забував і про власну творчість. У 1822 р. він опублікував елегію «Море», створену в дусі романтизму.

Так як письменник часто перебував в оточенні дітей, це підштовхнуло його до написання казок.

Крилов, Пушкін, Жуковський і Гнєдич в Літньому саду, 1832

За 30 років своєї біографії Жуковський написав 7 казок, які й сьогодні не втрачають своєї популярності.

Найвідоміші з них «Спляча царівна», «Кіт у чоботях» і «Казка про Івана-царевича і Сірого Вовка».