З розпадом Радянського Союзу для всіх держав регіону почалася нелегка пора: зростання інфляції, неузгоджена фінансова політика, безрезультатність укладених міжурядових конвенцій. Критична ситуація вимагала вжиття невідкладних заходів. Киргизії вдалося однією з перших вийти з рубльової зони і ввести власну національну валюту «сом», закріплюючи таким чином, державний суверенітет.

Грошова одиниця Киргизії

Оскільки офіційний день народження сома, валюти Киргизії, прийнято вважати 10 травня 1993 року, не всі знають, що його історія починається значно раніше. Ще в правлінні Золотої Орди невеликі злитки срібла, будучи сировиною для монет, називалися сомами. У XX столітті, після перетворення Киргизії в союзну республіку у складі СРСР, на радянських грошових купюрах 1938 року вартістю 1, 3 і 5 рублів було введено позначення на киргизькому мові – “сом”.

Лексема «сом» має тюркські корені і практично у всіх тюркомовних народів означає “рубль”. У своєму ранньому вживанні слово увазі “цілісність” і “монолітність”. Надалі його стали використовувати більше в значенні “частини цілого”, “рубля”. Малі грошові знаки та монети іменувалися “тийин”. Цікаво, що під цю категорію поряд з кокандскими срібними тенге потрапляли і мідні пули, і російські копійки. В даний час сом – це основна грошова одиниця Киргизії.

Перша серія

Введення національної валюти в травні 1993 року стало екстреним кроком по стабілізації економіки незалежної держави. Перша серія грошей була розроблена, виготовлена і випущена в обіг всього за 6-8 місяців. Як правило, в середньому на це йде до 2-3 років.

Над формуванням валюти Киргизії працювали спеціально уповноважені комісії декількох напрямків: історичного, лінгвістичного та художнього. Перші давали консультації по персонажам, які претендують на зображення на купюрах; другі – з мови та виведеним написам на грошах; останні працювали над створенням загального образу. Фахівці Національного банку встановили схему початкового випуску: це були 1, 5, 20 сомів і 1, 10, 50 паперових тыйынов (монет).

Гроші складного економічного періоду мали слабке захисним комплексом і відрізнялися між собою лише кольором (червоний, зелений і синій). Лицьова сторона тыйынов відображала в орнаментальному колі беркута, ширяє в сонячних променях, оборотна сторона – національну символіку, сонце і тундук (верх юрти). На банкнотах сомів на лицьовій стороні була зображена кінна скульптура Манаса (герой об’єднав киргизький народ), на зворотному – мавзолей Манаса.

Краще з кожним разом

У 1994-1995 роках в обіг надійшли банкноти II серії державної валюти. Цей етап характеризується поступовим встановленням довіри киргизів до грошових знаків країни. Випущені банкноти номінальною вартістю 1, 5, 10, 20, 50 і 100 сомів мали вже більш серйозні захисні властивості, і при цьому були зроблені щодо за невисокою ціною.

З 1997 по 2002 рік почалася покрокова заміна банкнот другого випуску на нову серію, яка була представлена ще більш удосконаленим рівнем захисту. Банкноти III серії, крім індивідуальної величини і забарвлення кожного номіналу, мали індивідуальний водяний знак та відмінні ознаки достовірності: металізована фольга з рельєфним тисненням, елемент багатошарової голограми із змінним малюнком, «віконна» захисна нитка та інші. Також в обіг надійшли купюри більшої вартості – 200, 500 і 1000 сомів.

Гроші IV останнього випуску відзначилися від своїх попередників скромними розмірами, своєрідним оформленням і вдосконаленим комплексом захисту. У грошовий обіг надійшли: банкнота номіналом 5000 сом і монети 1, 3, 5, 10 сомів, а також 10 і 50 тыйынов.

Банкноти останньої серії

IV серія грошових знаків, що з’явилася в обігу в 2009-2010 роках, була визнана найкращим випуском державної валюти Киргизії. За підсумками міжнародного конкурсу «Банкнота 2009 року» купюра номінальною вартістю 5000 сом потрапила до фіналу і отримала срібло. Також експертами сучасних банківських технологій була відзначена банкнота 1000 сом, яка за якістю конкурувала з купюрами 50 євро, 50 доларів і 1000 російських рублів. Вона була визнана однією з кращих за такими категоріями: оптимізований розмір, якість відчуття паперу, голографічний елемент, особливість водяного знака і микропечать.

У січні 2017 року в обіг були прийняті модифіковані IV серії купюри вартістю 200, 500 і 1000 сомів.

Циркуляційні монети

У 2008 році Центральний банк Киргизії вперше випустив в обіг стандартні монети. Першопрохідцями стали 10, 50 тыйынов і 1, 3, 5 сомів. Відомо, що випускали монету в 1 тийин, але у зв’язку з обмеженим тиражуванням вона шанується колекційної.

Затребуваність монет була відзначена не перший рік і була викликана короткої службою банкнот низького номіналу, всього до трьох років. При цьому спроби запровадити монети були і раніше: у 1994 році була випущена пробна монета в 20 тийин з латуні.

У вересні 2014 року Центральний банк ввів у фінансовий оборот країни циркуляційні монети номінальною вартістю 10 сомів, на яких в якості покращеного захисту є гуртова напис.

Стійка валюта на пострадянському просторі

З дня свого введення національна валюта Киргизії, на думку багатьох аналітиків, зберігає відносну стабільність. Сом зараз входить в число найбільш стійких валют на пострадянському просторі: останнє десятиліття його обмінний курс відносно інших валют змінювався не сильно, за винятком американського долара. Ось уже протягом кількох років спостерігається максимальне зростання його вартості. Після небувалого стрибка в кінці 2015 року (77 сомів за долар), ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Як констатують фахівці, внаслідок вільного плавання, валюта Киргизії здатна зберігати свою деякий сталість. Забезпечення цієї незмінною динаміки стало можливим і через виваженої грошово-кредитної політики Національного банку, який за різких коливань обмінного курсу оперативно приймає відповідні заходи щодо згладжування амплітуди. Крім цього він відстежує ситуацію на фінансових ринках і в разі необхідності вживає належні дії для збереження стабільної ситуації на внутрішньому ринку, використовуючи наявні ринкові механізми.

Курс до рубля

Валюта Киргизії, незважаючи на тісну співпрацю з Росією, завжди мала відносну свободу від рубля. Згідно думку експертів це пояснюється досить добре диверсифікованою економікою. Тим не менш введені санкції проти сусіда хоч і не зачіпають Киргизії прямо, але опосередковано позначаються на ній, оскільки значну частину експорту держава здійснює в Російську Федерацію. Всякий раз, коли рубль втрачає свої позиції, експортерам доводиться несолодко, так як основний експортний розрахунок ведеться в доларах, і в РФ він росте.

Сергій Пономарьов, президент Асоціації підприємств торгівлі та ринків Киргизії, зазначає, що вигідно, щоб рубль варіювався в межах 1,5 сома. Якщо курс триває 1 до 1, то експорт підскакує на 50 % і продукція стає все менш конкурентоспроможною, що і спостерігається останнім часом. Таким чином, для економіки держави дуже важливо, щоб курс валюти Киргизії до рубля зберігав різницю.

Цікаві факти

• На банкнотах останньої серії, при уважному розгляді можна побачити, що портрети відображені з дрібного тексту, в змісті якого ім’я та прізвище відображеної персони.
• Купюри сома виготовляються з бавовни, який на відміну від звичайного паперу переносить понад 5 тисяч згинань. Відзначено, що целюлозний папір здатна винести тільки 80 згинань.
• Сьогодні валюту Киргизії друкують в Республіці Мальта і у Франції. При роботі з зображенням на папері для більшого захисту використовуються технології новітніх розробок – цветоменяющиеся і иридисцентные фарби, голограми і рельєфна друк.
• На киргизької валюті з самого початку було прийнято рішення відображати об’єкти культури та її представників.
• Коли Киргизія ввела державну валюту, вона обмінювалася за курсом 1 сом до 200 грн.
• Національні банкноти Киргизії пофарбовані у всі кольори веселки.