Усна народна творчість Росії

Ну що ж, ми розглянемо усна народна творчість Росії, так як нас цікавить саме ця тема. При цьому потрібно сказати, що в інших народів жанри фольклору дуже схожі.

Пісні

У народі пісні були одним з найбільш популярних способів для вираження почуттів. Незважаючи на те, що вони за обсягом значно поступалися казок і билин, люди намагалися закладати в них глибокий і змістовний сенс.

Таким чином, в піснях відбивалися любовні переживання людини, роздуми про життя і майбутнє, громадські та сімейні проблеми, і багато інших речей.

Варто зауважити, що пісні з усної народної творчості можуть відрізнятися за стилем і манерою виконання. Пісні бувають ліричними, хвалебними, плясовыми, романтичними і т. д.

В усній народній творчості дуже часто використовується прийом паралелізму, допомагає відчути природу настрою якого-небудь конкретного персонажа.

Історичні пісні присвячувалися різним видатним особам або подіям.

Так, наприклад, російські люди оспівували подвиги Степана Разіна й Омеляна Пугачова, а також згадували про битви, в яких вони здобували блискучі перемоги.

Билини

Цікавий факт, що вперше термін «билини» був введений Іваном Сахаровим в середині 19 століття. Билини являють собою усну народну творчість у вигляді епічних пісень, які розповідають про героїчні події і знакових епізоди в історії народу.

Варто відзначити, що вони виникли ще в 9 столітті. Яскравим прикладом можуть служити билини про богатирів, які мали неймовірною силою, красою, мужністю і хоробрістю. Найвідомішими російськими богатирями були Добриня Никитич, Ілля Муромець і Альоша Попович.

Як правило, історичні персонажі або події описуються в билинах в прикрашеному, і навіть фантастичному стилі.

Три богатирі

В них національні герої можуть поодинці знищувати цілі ворожі війська, вбивати різних чудовиськ і долати великі відстані в найкоротші терміни.

Герої билин ніколи не відчувають страху перед ворогом і завжди готові виступити на захист Батьківщини.

Казки

Казки грають важливу роль в усній народній творчості. В даному жанрі присутні елементи чаклунства і чудового героїзму.

Нерідко в казках представлені абсолютно різні стани: від царів до простих селян. В них можна зустріти працівників, солдатів, королів, принцес, блазнів і багатьох інших персонажів.

Проте казка – це не просто вигадана і красиво складена історія для дітей. За допомогою казок народ намагався виховувати дітей, закладаючи в них глибоку мораль.

Як правило, всі казки мають щасливий кінець. В них добро завжди торжествує над злом, яким би сильним і могутнім воно не було.

Легенди

В усній народній творчості під легендами маються на увазі усні недостовірні розповіді про факти реальної дійсності. В них яскраво відображаються події минулого.

Існує безліч легенд про походження народів, держав, океанів і подвиги вигаданих героїв.

Особливо цей жанр був популярний в Стародавній Греції. До наших днів дійшло безліч міфів, що розповідають про 12 подвигів Геракла, Одіссея, Героя та інших персонажів.

Загадки

Загадки являють собою метафоричне вираження, в яких один предмет зображається за допомогою іншого, що має з ним яку-небудь подібність.

На цій підставі людині потрібно допомогою роздумів і кмітливості вгадати той чи інший предмет.

Насправді дуже складно уявити усна народна творчість без загадок, які часто подавалися в зарифмованном вигляді. Наприклад, відоме всім дітям «Взимку і влітку – одним кольором». Звичайно, ви знаєте, що це ялинка.

Завдяки казкам, як діти, так і дорослі можуть розвивати своє логічне мислення і кмітливість. Цікавий факт, що в казках неодноразово зустрічаються загадки, які зазвичай успішно розгадує головний герой.

Прислів’я та приказки

Прислів’я та приказки відіграють одну з ключових ролей в усній народній творчості. Прислів’я – це короткий образний вислів з повчальним підтекстом, що несе якусь узагальнену ідею або іносказання з дидактичний (повчальний) ухилом.

Приказка являє собою образний вислів, що означає якесь явище життя. При цьому вона не є закінченим висловлюванням. Нерідко приказки можуть носити гумористичний характер.

Прислів’я та приказки прийнято відносити до малих жанрів усної народної творчості.

Крім них до такого жанру можна зарахувати приказки, колискові пісні, ігрові вироки, загадки, пестушки та потішки. Далі можна більш докладно розглянути всі ці різновиди фольклору.

Колискові пісні

В усній народній творчості колискові пісні часто називають байками, оскільки корінь цього слова «баить» – «розповідати».

З допомогою них батьки намагалися заколисувати своїх дітей, які не могли заснути. Саме тому в народі почали з’являтися різні колискові пісні, слухаючи які дитина швидко засинав.

Пестушки та потішки

Пестушки та потішки у фольклорі використовувалися для виховання підростаючого дитини. Пестушки походять від слова «виховувати», тобто «няньчити» або «виховувати». Раніше їх активно використовували для коментування рухів новонародженого.

Поступово пестушки переходять в потішки – ритмічні пісеньки, напеваемые під час гри дитини з пальцями ніг і рук. Найбільш відомими потешками в усній народній творчості є «Сорока-ворона» та «Ладки».

Цікаво, що в них простежується певна мораль. Завдяки цьому, малюк з перших днів життя вчиться розрізняти добро і зло, а також хороші або погані якості людини.

Примовки

Коли діти підростали, їм починали співати так звані примовки, які були вже більш глибокого змісту і не асоціювалися з іграми.

За своєю структурою вони нагадували короткі казки у віршах. Найбільш відомими примовками є «Курочка Ряба» і «Півник – золотий гребінець».

Найчастіше в примовках описується якась яскрава подія, що відповідає рухомого життя дитини.

Однак оскільки малюкам важко тривалий час зосереджуватися на якійсь одній темі, примовки мають дуже короткий сюжет.

Ігрові вироки і приспіви

З давнього часу ігрові вироки і приспіви користувалися великою популярністю у народу. Їх використовували під час ігор. Вони говорили про можливі наслідки при порушенні встановлених правил.

В основному вироки і приспіви включали в себе різні селянські заняття: сівба, жнива, косовиця, риболовлю і т. д. Після їх частого повторення, діти з ранніх років навчалися правильним манерам і засвоювали загальноприйняті правила поведінки.