Тамільська мова перевершує будь слов’янських, крім російської, якщо судити за кількістю людей, що говорять на ньому. У Росії його носії зустрічаються вкрай рідко. Це в основному співробітники посольства Шрі-Ланки, туристи і студенти. Однак він вартий уваги з-за незвичайного листа і створеної нею літератури.

Історичні факти

На тамільською мовою написана найдавніша дравидськая література. На півдні Індії знайдено написи на тамільською, які відносяться до V-III століть до н. е. В IX столітті від тамільської відокремився малайялам – основна мова штату Керала.

З 50 тисяч епіграфічних написів, знайдених на території Індії, близько 55% зроблені на тамільською мовою.

Після встановлення постійних контактів з Європою (XVI століття) він став основним в Індії. Саме на ньому португальці для жителів цієї країни надрукували молитовник.

В історії тамільської мови виділяють три етапи:

• Стародавній (з 300 року до н. е. до 700 року н. е). З цікавих археологічних знахідок варто відзначити кераміку з Єгипту (їй близько 2000 років), на якій є напис на тамільською. Зроблені вони древнім листом брахми. У I столітті н. е. з’явився перший довгий текст – трактат “Толкаппиям”.
• Середній (з 700 до 1600 рр). У цей період була витіснена писемність брахмі, мова зазнав впливу з боку санскриту.
• Сучасний (з XVII століття). До цього періоду відноситься Біблія на тамільською. Європейські мови справили на нього вплив, наприклад, у використанні знаків пунктуації. Також проглядаються інші запозичення з португальської, голландської і англійської.

Згідно древнім індуїстським легендами, тамільська мова створив бог Шива, а бог війни Сканда і мудрець Агастья піднесли його людям.