Слово “солдат” у Росії увійшло в побут у сімнадцятому столітті і спочатку використовувалося тільки для позначення іноземних найманців, які перебувають на государевої службі і одержують платню.

Перші солдатські полки в Росії з’явилися в тридцятих роках сімнадцятого століття. Російська імперія готувалася до війни з Річчю Посполитою, і вимагалося посилити військові сили країни.

Німецькі солдатські полки в царській Росії

Спочатку припускали формувати нові піхотні полки з беспоместных бояр, але їх не приваблювала престижна служба в піхоті. Тоді стали приймати на службу добровольців з числа вільних козаків, іноземців та інших найманців.

Сформовані таким чином полки, в яких переважали іноземні піддані, отримали назву “полки іноземного ладу”. Згодом вони стали основою регулярної російської армії.

До початку російсько-польської війни 1632-1634 рр. в російській армії служили близько чотирьох з половиною тисяч найманих солдатів, переважно німців і шведів. Були сформовані чотири “німецьких” солдатських полку. Походження слова “солдат” від німецького Soldat начебто очевидно.

У Росії його почали застосовувати для позначення нижніх чинів в армії при Катерині Другій.