Етимологія
Воно походить від дієслова “зводити”, який складається з двох частин – «з» і «водити». Друга з них утворена від праслов’янської дієслова voditi. Від нього походять:
- давньоруське і старослов’янське «водити»;
- українське та сербохорватської «водити»;
- болгарське «водить» – «керую»;
- словенське vóditi;
- чеське vodit;
- словацьке vodiť;
- польське wodzić.
Зв’язується з чергуванням «веду» і «вести». Є спорідненим:
- литовському vadýti, yadaũ;
- латышскому vadît, vadu;
- авестийскому vāđayeiti – «веде», vađrya – «на виданні (коли говорять про дівчат)»;
- ірландському fedim – «несу», «веду»;
- кимрскому dyweddïo – «одружуся».
Продовжуючи вивчати питання про те, що таке «звід», слід розглянути й інші трактування досліджуваної лексеми.
Інші значення
До них відносяться склепіння:
- небесний;
- у процесуальному російською праві мова йде про форму досудової підготовки справи;
- у фізіології – частина мозку, черепа, склепінчаста частина піхви (один із чотирьох);
- абревіатура, що розшифровується, як «сучасні водоочисні добавки».
А також під цією назвою існують збірники текстів. Серед яких є такі Зведення, як:
- літописний;
- XII-XIV століть – твір, що охоплює безліч різних авторитетних точок зору;
- компендіум – зібрання понять, теорій, методик будь-якої науки чи навчальної дисципліни, даний у скороченні;
- законів;
- морських постанов з 1886 по 1902 рік;
- правил для парадів, а також урочистих зустрічей, належить до 1886 році;
- правил по стандартизації 2002-2010.
Ось така різноманітність тлумачень має вивчається лексема.
На закінчення розгляду те, що таке «звід» буде сказано ще кілька слів про конструкції.