Етимологія

За своїм походженням вивчається лексема є праслов’янської. В праслов’янській мові є іменник val. Від нього також відбуваються схожі слова в безлічі мов. До таких належать:

• староруській і церковнослов’янською – «валъ»;
• українською – «вал»;
• сербохорватського – «вал», «валу», що означає «хвиля», «вал», «каток»;
• словенському – vȃł, що позначає те ж, що і в сербохорватського;
• чеською – val;
• польською – wał.

Таке ж походження мають і такі лексеми. Наприклад, це:

• російською мовою – іменники «хвиля», «провал», «смітник», «обвал» і дієслово «валити»;
• староруській і українською – «валити»;
• старослов’янською – «вълати»;
• болгарською – «валям» в значенні «сиплю», «клею», «ллю»;
• словенському – valíti;
• чеською – valit;
• польською – walić;
• сербохорватського – ваљати;
• чеською – válet.

Слово є спорідненим:

• литовському volė, значення якого «валік», «дерев’яна колотушка»;
• восточнолитовскому volióti, що означає «катати»;
• латышскому uolît, обозначающему «катати», «вертіти»;
• давньоіндійським: válati, що перекладається, як «крутиться, обертається», і vālayati – «повертає», «котить»;
• древневерхненемецким: wuolên в значенні «ритися» і wallan – «кипіти», «вирувати», хвилюватися»;
• древнеисландскому valr, тобто «цілий»;
• вірменському glel – «повертати», «вертіти;
• латинському volvo – «обертаю», «катаю»;
• грецьким: ἐλύω – «згинаю», «в’ю» і εἰλύω – «клею», «окутываю»;
• албанському valë в значенні «хвиля».

З розглянутого аналізу видно, як в одному короткому слові символічно об’єдналося безліч різних мов.

На закінчення ознайомимося зі словами, близькими за значенням до досліджуваного.