Трансформація з точки зору біології

Трансформація — це зміна спадкових властивостей клітин, яке з’являється під впливом введення в геном чужорідної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Дане явище вперше було виявлено в 1928 році Ф. Гриффітом, коли він проводив досліди з пневмококами. В ході цих експериментів з мишей, які загинули через зараження сумішшю активних клітин авірулентного штаму і мертвих клітин вірулентного штаму, були виведені живі вірулентні бактерії.

У 1944 році американський генетик О. Евері разом зі своїми однодумцями встановив, що авірулентні клітини набувають властивості патогенності через впровадження в їх сукупність спадкового матеріалу ДНК мертвих вірулентних бактерій. Завдяки особливому фізіологічного стану під назвою “компетентність” наші клітини можуть сприймати чужорідну інформацію. Компетентність характеризується появою в клітці особливих білкових чинників, які здійснюють всі етапи процесу трансформації: перенесення дезоксирибонуклеїнової кислоти через мембрану, дроблення її на поодинокі ланцюга, розчленування на фрагменти, інтеграція в хромосому. Це є одним з головних доказів генетичних функцій ДНК.

Штучна трансформація – це поширена процедура, використовувана в якості методу включення у клітини чужорідних генів.