Етимологія

Остаточної думки про походження досліджуваної лексеми на сьогоднішній день у лінгвістів немає. У тлумачному словнику під редакцією Шведової, що включає відомості про походження слів, йдеться про двох версіях.

Одна з них припускає, що іменник «пиху» родинно дієслова «заспівати» та іменника «спіх». Інша зводить етимологію слова до праіндоєвропейським мови. Там є дієслово sphē, значення якого «напружувати», «натягувати».

Слово порівнюють:

• з средневерхненемецким іменником spān, що означає розбрат, сварку;
• з німецьким дієсловом spannen, що означає «натягувати»;
• з давньогрецьким дієсловом σπάω, що перекладається, як «тягнути», «витягати», «смикати».

Вперше термін «пиху» зустрічається в 1704 році в «Лексиконі треязычном». Це один з головних словників 18 століття, складений Ф. П. Полікарповим-Орловим, російським письменником, лексикографом, видавцем.