Надання князів

Це один з видів пожалувань питомих і великих князів посадовим особам. У відповідності з ним представників князівської адміністрації протягом періоду їх служби містило місцеве населення. Спочатку воно носило характер епізодичного. Згідно з нормами, зазначеними в Руській Правді, певне натуральне забезпечення отримували будівельники міст, збирачі штрафів та інші категорії.

В 12-14 століттях годівлі належала велика роль у формуванні місцевого самоврядування. Князями в міста і волості були бояри і інші служиві люди як намісників, волостелів і тиунов. Населенню ставилося в обов’язки «годувати», тобто утримувати їх протягом усього часу їх служби.

Як правило, «корм» представники князя отримували три рази в рік. Це відбувалося напередодні таких церковних свят, як Різдво, Великдень, Петров день. Коли намісник або інший службовець вступав на посаду, йому покладався «въезжий корм», який він отримував натурою. Це були хліб, м’ясо, сир, інші продукти. Коням постачали овес і сіно. Крім цього, на користь кормленщиков збирався ряд мит. До них належали судові, митий, полавочное, за продаж і таврування коней. Ці збори йшли на утримання челяді. Період найбільшого розвитку системи годувань припадає на 14-15 століття.

Ця система породжувала з боку місцевої влади зловживання і свавілля. Спостерігалась зацікавленість служилих людей у збагаченні під час перебування на посаді. Тому вже з 15 століття доходи цієї категорії стали регламентуватися московськими великими князями. Вони стали видавати спеціальні статутні грамоти. В кінці 15 – початку 16 століття натуральні корми переводилися в грошові. Земська реформа 1555-1556 років ліквідувала цей спосіб забезпечення адміністративних службовців.

На завершення розгляду питання про те, що таке годування, потрібно сказати і про спосіб живлення новонароджених немовлят.