Використання поняття в літературі

— «Ні, він гірше! Ну що це таке ― він у мене знайшов едипів комплекс. Тобто, за Фрейдом, я люблю і ненавиджу батька, люблю ― бо батько, і ненавиджу ― тому що сприймаю його як сексуального суперника в любові до матері. Але це ж треба здогадатися!» (Анастасія Козакевич, Борис Аверін «Метелики і смерть Володимира Набоков»)
— «Особливістю Едуарда (як згодом і його внучатого племінника нинішнього спадкоємця принца Чарльза) було захоплення заміжніми жінками. Мабуть, принцу не вистачало в дитинстві материнської турботи, і він шукав жінок, у відносинах з якими міг би реалізувати свій едипів комплекс. Так чи інакше, його перша велика любов, Фреда Дадлі-Уард, була не тільки заміжня, але і мала двох дочок» (Володимир Абарінов «Хайль Віндзор»)
— «Іноді говорять, що стародавні пояснили нам наші сучасні комплекси ― Едипів комплекс, комплекс Електри і так далі. Навпаки! Наші комплекси лише атавізми тієї, давньої цивизиации, з якою наша цивілізація опинилася в розрив» (А. С. Демидова «Біжучий рядок пам’яті»)
— «Німець виявився сином покійного білогвардійця, він знав гонконгську публікацію і хотів поговорити з людиною, який останнім, не рахуючи, зрозуміло, червоноармійців, бачив його батька. Але варшавський епізод, вважав Антон, порушує чистоту пророцтва: тут міг діяти другий Едипів комплекс ― передбачення виповнюється через його впливу на психіку об’єкта» (Олександр Чудаков «Лягає імла на старі щаблі»)
— «В дні, коли ми були разом, я вважав, що люблю батька, але лише тому, що так належало. Едипів комплекс тут ні при чому ― об’єктом моєї пристрасті була Вероня, а не мати. Мене питали, кого я люблю більше, маму чи тата, я з усією серйозністю, нітрохи не хизуючись, відповідав: Вероню. Сроднение з матір’ю почалося на підході до отроцтва» (Юрій Нагібін «Темрява в кінці тунелю»