Закони наративу

—

• Обкладинка, тобто барвисте, інтригуюче вступ, для відео наративу — привабливе зображення і ємний заголовок

—

• Оповідання. У відео наративі — комбінація у різній послідовності тексту, зображення і відео

—

Фінал. Коротка думка, висновок, ідея розповіді

Приклад відео нааратива

Синоніми слова «наратив»

• Оповідання
• Розповідь
• Опис
• Історія
• Нарис
• Твір

Використання терміна в публіцистиці

—

• «Блок ніколи не відмовлявся від «Віршів про Прекрасну даму», вони були для нього найголовнішою подією. Адже як поет вибудовував свій біографічний наратив: містичне одкровення в юності, втрата контакту з иномирным, повернення його в старості» (А. Блюмбаум, М. Нестеренко «Блок-революціонер»)

—

• «Для формування уявлення про «національної традиції» це дуже характерно: вона завжди повинна якомога глибше йти в століття. Одних історичних наративів (зразок Карамзіна) для цього мало, потрібен паралельний наратив культурної спадкоємності, в тому числі наступності естетичних форм» (В. Шевеленка, В. Мартов «Розквіт культурного націоналізму в Росії виявився відкладеним»)

—

• «Паралельно історики стали розуміти, що здобуте ними і навіть опубліковане знання не стане суспільним усвідомленням історії, якщо не буде введено в шкільний курс. Настали роки, коли нові вистави стали перетворюватися в наратив, у підручник історії» (А. Левінсон «Соціологія про історію»)

—

• «становлення нових держав в Казахстані та Центральної Азії супроводжується стрімким створенням своїх національних міфів, найважливішим компонентом яких є наратив про великих предків. Як неодноразово бувало в інших регіонах світу, такий наратив вибудовується за звичною колоніальної моделі, але місце головного героя в ньому тепер займає місцевий титульний народ» (Ст. Шнирельман «Символічне минуле. Боротьба за предків в Центральній Азії»)

—

«В ньому можна щось трохи змінити, але загальна конструкція вже усталилася, з неї нічого не зробиш, міняти її ― блюзнірство. Ця картинка або, інакше кажучи, історичний наратив, сильна своєю державної або принаймні соціально авторитетної природою. Це такий тоталітарний текст, який особисті, індивідуальні тексти (в даному випадку ― про війну) забиває і заганяє в підпіллі і в небуття» (Микита Охотін, Ірина Прус «Брати і сестри!»)