Складова частина і структура

За державним стандартам, структура САПР включає комплекс елементів, що вважаються окремими складовими, але в роботі взаємодіючих між собою:

1. КСАП (Комплекс Засобів Автоматизації Проектування), що складається з ряду власних підсистем, а також деяких входять безпосередньо в САПР. Але вони включені в загальний комплекс не на постійній основі, а на періодичній, в момент їх експлуатації, крім тих, що не ввійшли в програмний комплекс системи і об’єднуються загальною функцією.
2. ПТК (Програмно-Технічний Комплекс), назвати його самостійним досить складно, всі компоненти укладені в цьому комплексі, спрямовані на забезпечення САПР. Він здійснює інженерний аналіз, і проводить розрахунок отриманих даних. А ось функцій працюють самостійно як у КСАП не має, але може експлуатуватися їм.
3. ПМК (Програмно-Методичний Комплекс), так само як і попередній, включає в себе тільки компоненти, що забезпечують загальну систему. Має вбудований модуль з управлінськими функціями, контролюючими діяльність та ПТК, і КСАП, точніше їх результат. Також може експлуатуватися останнім, але при цьому і сам використовує підсистеми.

Важливою складовою частиною структури САПР, є включені в неї підсистеми, наділені системними властивостями, виділені при створенні як самостійні елементи. У цьому САПР можна порівняти з бджолиними щільниками, що складаються і осередків-підсистем – невід’ємних від загального тіла і взаємозалежних між собою. Кожна клітинка відповідає за виконання і забезпечення певних функцій і завдань, володіючи набором власних проектних рішень і документації, для цього призначена. Всі підсистеми розподілені на 2 основних види призначень:

1. Обслуговуючі – відповідають за підтримку функціональних можливостей всіх основних компонентів проектування, що входять в загальну систему, будучи своєрідною оболонкою САПР. Дані підсистеми забезпечують трафік даних і їх обробку, оформлення, у віданні також знаходиться і програмне забезпечення, його підтримка та супровід.
2. Проектуючі – відповідають за реалізацію проектів на певних етапах, або за групу пов’язаних між собою спільними завданнями. За орієнтації, щодо об’єкта перебуває у проектуванні, поділяються на 2 категорії:
   • об’єктні – призначаються для виконання проектних процедур і операцій, при наявності прямого зв’язку з конкретними типами серед об’єктів;
   • інваріантні – їм відводяться виконання тих же процедур і операцій, тільки уніфікованих, що становлять сенс для більшості типів об’єктів.