Якщо спробувати витлумачити простим і доступним язиком, що собою являють ці надзвичайно складні для людей без вищої технічної освіти системи, вийде наступне — це сучасний перехід інженерних креслень, від паперових до електронних. З бурхливим розвитком комп’ютерних технологій, відпала необхідність створення технічної документації в ручному форматі. Що дозволило, крім усього іншого, уникнути помилок і прорахунків, а також значно прискорило та спростило сам процес підготовки цифрових проектів.

Що собою являє САПР

Використовуючи технічну термінологію САПР – це комплекс автоматизованих систем з функцією проектування, для реалізації інформаційних технологій (креслень, схем, складних діаграм тощо). Ядро комплексу, являє собою своєрідне програмне забезпечення, що полягає у розгалуженій організаційно-технічну систему, що автоматизує процеси проектних рішень. Можливості її, однак, обмежені, без використання всіх засобів для вирішення поставлених завдань. А це – сукупність обслуговуючого персоналу, технічних напрацювань проекту, і самої програми (запущеного процесу), для обробки і перетворення отриманих даних в повноцінний проектний план.

Складності з розшифровкою абревіатури

Для кращого розуміння, що таке насправді САПР, в чому полягає призначення і які робочі функції, слід спочатку розібратися в тлумаченні скороченої назви. Може здатися дивним, але існує кілька варіантів розшифровки, більшість з яких ведуть по хибному шляху:

1. Часто, в технічній літературі її називають програмним засобом для створення автоматизованого проектування. За змістом таке тлумачення близько до істини, але дуже розтягнуте в контексті, і одночасно занадто вузьке визначення питання. Іншими словами – це спеціалізоване прикладне ПЗ, а єдина роль його полягає у проектній діяльності, що здійснюється за допомогою автоматизованих процесів. Це занадто складний для розуміння і не зовсім вірне визначення, враховуючи, що САПР це не звичайна програма, а комплекс засобів.
2. В інших джерелах розшифровка представляє його системою автоматичного проектування. Коротко, ємко, але в корені невірно, з допущенням грубої помилки в тлумаченні. Тут плутаються головні поняття, в словосполученні «автоматичного», тобто, самостійного системного процесу, без всякого підключення людського фактора. У загальній системі САПР за певну частину її роботи відповідає саме персонал, без нього вона не може обійтися, що підкреслено поняттям «автоматизований». А автоматичними, є лише окремі операції у роботі, лягають безпосередньо на систему.
3. Дослівна розшифровка – система автоматизації проектних робіт або система автоматизованого проектування. Це найбільш правильне і точне визначення, повністю відповідає і абревіатурі і змістом у неї закладеному. Але воно вважається надмірно важким, а тому, рідко використовується навіть в технічній літературі, хіба тільки, у вигляді дослівного тлумачення.
4. Для визначення і розшифровки найчастіше використовується словосполучення – система автоматичного проектування. Це не зовсім відповідає абревіатурі, але повністю відображає її зміст і легко у використанні, тому застосовується і в технічному, і в прикладній літературі. Використовується таке тлумачення і в ГОСТ.
5. В англомовному варіанті, CAD — computer-aided design, має той же сенс, що і в російськомовному, але в дослівному перекладі дещо відрізняється. Англійський варіант підкреслює застосування комп’ютерних технологій, що беруть участь в процесі проектування. Не можна сказати, що це неправильно, все так, але тут як і з точним перекладом російською мовою – зайва словоформа, і без того зрозуміло, що без цього не обійтися.

Короткий екскурс в історію

Найцікавіше в тому, що розробка САПР почалася ще в 1945 р., задовго до комп’ютерної ери, а різні етапи її створення велися впродовж 70-ти років. Як у більшості подібних випадків, це був виключно військовий проект науково-дослідних організацій ВПК США. Метою було створення системи апаратно-програмного комплексу, здатного в автоматизованому режимі керувати засобами протиповітряної оборони. Перший з таких комплексів поступив на озброєння вже в 1947 р., але як досвідчений зразок, а роботи продовжувалися і далі.

Спочатку це були примітивні електронні радіотехнічні засоби, якими вони залишалися до кінця 60-х рр. Приблизно до цього часу до створення власного проекту приступили і в СРСР, перші радянські зразки теж не вражали технічними можливостями, і постійно вдосконалювалися. Перший прототип по-справжньому автоматизованої графічної системи побачив світ в 1963 р., це був знаменитий Sketchpad – дітище професора Сазерленда. А перший повноцінний САПР випустила компанія «Autodesk» в 1982 р. представила свій продукт – AutoCAD, став «дідусем» всіх сучасних систем автоматизованого проектування.